Чи може бути застосовано штраф у разі якщо ДПС не приймає уточнюючі дані у Звіті про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі?
Причиною звернення до цього питання є індивідуальна податкова консультація ДПСУ від 14.07.2023 р. № 1851/ІПК/99-00-09-04-02-06 з відповіддю на запит Товариства, яке скаржилося, що з метою усунення помилок, виявлених самостійно у поданому звіті за формою 1-ОА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв в оптовій мережі», Товариство намагалось подати виправлений Звіт (до кінця місяця, наступного за звітним), але отримало квитанції з відмовою.
Ми не побачили відповіді ДПСУ щодо причин виникнення цієї ситуації, а тому в межах цієї консультації розглянемо, чи є ризик застосування штрафів до платника в даному випадку.
Насамперед нагадаємо, що форма та Порядок заповнення форми звіту № 1-ОА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі» затверджені наказом МФУ від 11.02.2016 р. № 49 (далі – Порядок № 49).
Пунктом 1 Порядку № 49 передбачено, що Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі (далі – Звіт) подають суб’єкти господарювання, які одержали ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, до органів ДПС за основним місцем обліку в електронній формі.
Також у п. 6 Порядку № 49 зазначено, що Звіт складається окремо за кожний місяць та до 10 числа місяця, що настає за звітним, подається до органів ДПС за основним місцем обліку суб’єкта господарювання.
У п. 3 наказу МФУ від 11.02.2016 р. № 49 додатково зазначається, що до 10 числа місяця, що настає за звітним, суб’єкти господарювання можуть подавати уточнювальні звіти до органів ДФС за основним місцем обліку на заміну вже поданим.
При цьому варто нагадати, що вимога щодо подання зазначеного звіту міститься в ст. 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР (далі – Закон № 481), відповідно до якої:
«Суб’єкти господарювання…, які отримали ліцензії на виробництво та/або оптову торгівлю спиртом, алкогольними напоями і тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та здійснюють таку діяльність та/або експорт, імпорт зазначеної продукції, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, за формою, встановленою цим органом. У разі якщо в місяці, наступному за звітним місяцем, суб’єкт господарювання … самостійно виявив помилки у поданому ним звіті за звітний місяць, він зобов’язаний подати уточнений звіт до кінця місяця, наступного за звітним місяцем. У такому разі штраф, встановлений абзацом дев’ятнадцятим частини другої статті 17 цього Закону, не застосовується».
Тобто у п. 3 наказу МФУ від 11.02.2016 р. № 49 передбачається можливість уточнення до 10 числа, наступного за звітним місяця, але положення ст. 16 Закону № 481 дозволяють без застосування штрафу уточнити показники звіту до кінця місяця, наступного за звітним місяцем. Оскільки положення Закону мають більшу юридичну силу, то саме строки ст. 16 Закону № 481 повинні застосовуватись.
Відповідальність за порушення цієї вимоги встановлено у ст. 17 Закону № 481, згідно з якою:
«До суб’єктів господарювання … застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: … неподання чи несвоєчасного подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати відповідні ліцензії, – у розмірі 17000 гривень».
Але якщо «неподання звіту» чи «несвоєчасного подання звіту» – це знайомі всім терміни, то в контексті «подання звіту з недостовірними відомостями» варто навести пояснення.
В індивідуальній податковій консультації ДПСУ від 28.06.2022 р. № 885/ІПК/99-00-09-04-02-06 бачимо наступне пояснення:
«Законодавство України не містить визначення термінів «недостовірна інформація» та «недостовірні відомості» і не окреслює фактичних ознак, які вказують на недостовірність інформації.
Відповідно до загальнодоступної інформації в мережі інтернет, у словнику української мови наведено тлумачення слова «недостовірний» – це який викликає сумніви щодо правдивості, правильності.
…
Відповідно до висновків у Постанові Вищого господарського суду України від 10.10.2012 № 5023/429/12-5011-20/2675-2012, недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Отже, виходячи з загальноприйнятих понять та судової практики, недостовірною вважається інформація (відомості), яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, неправильно тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені) та, зокрема, не має її документального підтвердження».
Зрозумівши таку широку інтерпретацію, намагання Товариства подати уточнюючий звіт при виявленні помилки можна пояснити бажанням уникнути підстав для застосування вищезазначеного штрафу за наявність помилки у звіті, яка призводить до недостовірних даних.
Із запитання Товариства вбачається, що воно намагалось подати відповідно до ст. 16 Закону № 481 звіт з уточнюючими даними, але отримувало квитанції з відмовою в їх прийнятті.
В контексті цього ще раз звернемо увагу на положення згаданої ст. 16 Закону № 481, які надають право подати уточнений звіт до кінця місяця, наступного за звітним місяцем. І в разі подання уточнюючих даних в цей строк, штраф, встановлений у ст. 17 цього Закону, не застосовується.
Також згідно з п. 3 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», затвердженим постановою КМУ від 02.06.2003 р. № 790, до суб’єктів господарювання, винних у вчиненні порушень, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірах, передбачених Законом.
Тобто накладення штрафу згідно з ст. 17 Закону № 481 має відбуватись лише за наявності вини суб’єкта господарювання.
На нашу думку, Товариство скористалось цим правом і подало звіт з уточнюючими даними до кінця місяця, наступного за звітним, а тому в разі застосування до нього штрафу згідно зі ст. 17 Закону № 481, є всі підстави для оскарження такого штрафу та визнання його неправомірним.
Таким чином, вважаємо, що квитанція з безпідставною відмовою у прийнятті уточнюючого звіту означає, що саме орган ДПС не виконав свого обов’язку по прийняттю звіту, та підтверджує, що платник скористався своїм правом і подав (тобто, направив до органу ДПС) уточнюючі дані, а тому згідно зі ст. 16 Закону № 481 штраф до нього не повинен застосовуватись.
Олег Коваль
Консалтингова компанія “ЕКСПЕРТ”
Опубліковано: Інформаційно-правова пошукова система «ЛІГА:ЗАКОН»