Податкові штрафи і коригування на різниці

Податкові штрафи і коригування на різниці

 

Питання, що розглядається в цій публікації, стосується платників податку на прибуток, які застосовують коригування на різниці.

Актуальність питання пов’язана із змінами, внесеними Законом від 16.01.2020 р. № 466-IX до пп. 140.5.11 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі – ПКУ), який з 23.05.2020 року передбачає збільшення фінансового результату податкового (звітного) періоду на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, відшкодування збитків, компенсації неодержаного доходу (упущеної вигоди), нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів, у тому числі у сфері зовнішньоекономічної діяльності, на користь осіб, які не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0% відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX ПКУ, а також на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства.

Зауважимо, що в межах цієї публікації ми не розглядаємо питання правомірності внесених змін протягом 2020 року, оскільки це суперечить одному з принципів податкового  законодавства України, а саме, принципу стабільності, який полягає в тому, що зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки (пп. 4.1.9 ПКУ). Залишимо це на розсуд кожного окремого платника податків.

В цьому матеріалі розглянемо безпосередньо оновлену норму в контексті податкових штрафів.

Більшість штрафів до платників податків накладаються за порушення норм податкового законодавства податковим органом шляхом складання податкового повідомлення-рішення (п. 58.1 ПКУ).

З урахуванням змін до пп. 140.5.11 ПКУ на суми таких визнаних штрафів, нарахованих податковими органами, потрібно застосовувати коригування на різниці (збільшувати фінансовий результат).

ДПСУ у листі від 04.06.2020 р. № 8939/7/99-00-07-02-01-07 роз’яснила, що таке збільшення фінансового результату до оподаткування платники можуть відобразити у рядку 3.1.11 додатка РІ «Різниці» до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом МФУ від 20.10.2015 р. № 897.

Доцільно розглянути також питання штрафів, нарахованих податковим органом до набрання чинності Законом № 466-IX, суми грошових зобов’язань за якими не були узгодженими на таку дату, зокрема, у зв’язку з процедурою адміністративного або судового оскарження податкових повідомлень-рішень.

На нашу думку, в наведеному випадку слід виходити з принципу визнання сум штрафів в бухгалтерському обліку на підставі національних або міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності, а також облікової політики підприємства.

Положеннями п. 20 П(С)БО 16 «Витрати», наприклад, передбачено, що до інших операційних витрат включаються, зокрема, визнані штрафи, пеня, неустойка.

Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом МФУ від 30.11.1999 р. № 291, передбачає облік визнаних економічних санкцій за невиконання підприємством законодавства та умов договорів на субрахунку 948 «Визнані штрафи, пені, неустойки».

Тобто, якщо платник податку відобразив витрати поточного періоду в бухгалтерському обліку на суму податкових штрафів до набрання чинності Законом № 466-IX, то коригування на різниці на такі суми штрафів, нарахованих податковими органами, застосовуватись не повинні.

Окремо звернемо увагу, що в деяких випадках платник податків може самостійно нарахувати податковий штраф. Таким прикладом є положення п. 50.1 ПКУ, згідно з яким:

«Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. …;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку».

Податкові декларації з відповідних податків містять рядок, в якому платник податків при поданні уточнюючих розрахунків (декларації) відображає такий самовиправний штраф.

Оскільки в наведеному випадку платник податку самостійно нарахував штраф на підставі п. 50.1 ПКУ, то його сума вже не є нарахованою контролюючим органом, відповідно, коригування на різниці згідно з оновленим пп. 140.5.11 ПКУ до таких сум не повинні застосовуватись.

 

Олег Коваль 

Консалтингова компанія “ЕКСПЕРТ”  

Опубліковано:

Інформаційно-правова пошукова система «ЛІГА:ЗАКОН»