Основними документами, якими врегульовано документальне оформлення господарських операцій є Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV (далі – Закон № 996) та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом МФУ від 24.05.1995 р. № 88 (далі – Положення № 88).
До Положення № 88 нещодавно було внесено зміни наказом МФУ від 09.07.2021 р. № 385, які й стали приводом розглянути це питання.
Відповідно до ст. 1 Закону № 996, первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію. При цьому, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства.
У п. 2.1 Положення № 88 дещо конкретизовано ці терміни. Так, первинними документами вважаються документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарськими операціями є факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов’язань і фінансових результатів.
Зміст наведених термінів в обох документів полягає в тому, що первинні документи є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, а тому вони мають містити достатньо інформації про такі операції, яка дозволяла б належним чином відобразити їх в обліку.
У зв’язку з цим у частині 2 ст. 9 Закону № 996 передбачено перелік обов’язкових реквізитів первинних документів, який деталізується у п. 2.4 Положення № 88. До цього переліку включено, зокрема, зміст та обсяг господарської операції і одиницю виміру господарської операції.
До змін, внесених наказом № 385, у Положенні № 88 було зазначено «зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі)». Тепер визначається, що одиниця виміру господарської операції відображається у грошовому та за можливості у натуральних вимірниках.
З цих змін може вбачатись, що МФУ вважає обов’язковим наведення у первинних документах одиниці виміру господарської операції у грошовому вимірнику, а натуральний вимірник зазначається у разі можливості.
Зазначимо, що більшість первинних документів, зокрема, видаткові накладні, містять обидва вимірники: і грошовий, і натуральний. На такі первинні документи вищенаведені зміни ніяк не впливають.
Водночас, в практиці зустрічаються деякі випадки, коли у первинних документах вартісні показники можуть не зазначатись. Наприклад, це може стосуватись актів приймання-передачі товарів на зберігання або повернення зі зберігання, які можуть містити лише натуральний (кількісний) вимірник.
Щодо таких документів, вважаємо, що сторони можуть узгодити між собою вартість активів, які передаються на зберігання в договорі та інформаційно навести таку узгоджену вартість у документах з приймання-передачі активів.
Разом з тим потрібно також враховувати те, що Закон № 996 має більшу юридичну силу, ніж Положення № 88. Оскільки Закон № 996 не вимагає відображати одиницю виміру господарської операції саме у вартісному вимірнику, то первинні документи, у яких наведено лише натуральний вимірник (кількість) теж відповідають вимогам Закону № 996.
Крім того нагадаємо, що неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції (частина 2 ст. 9 Закону № 996, п. 2.4 Положення № 88). Така норма може бути корисною у разі, якщо складений первинний документ не міститиме одиницю виміру у грошовій формі.
Що стосується первинних документів на постачання товарів (робіт, послуг), то в цьому разі вважаємо наведення вартісного вимірника (ціни за одиницю, загальної вартості) обов’язковим. Варто зважати на те, що первинні документи використовуються не лише для цілей бухгалтерського обліку господарських операцій, але й для цілей складання інших документів, пов’язаних з оподаткуванням.
Найпоширенішим прикладом є складання податкових накладних платниками ПДВ. Податковий орган постійно звертає увагу, що показники податкової накладної мають відповідати первинним (бухгалтерським) документам, складеним за такою господарською операцією (індивідуальні податкові консультації ДПСУ від 24.06.2021 р. № 2520/ІПК/99-00-21-03-02-06, від 09.04.2021 р. № 1477/ІПК/99-00-21-03-02-06, від 28.10.2020 р. № 4453/ІПК/99-00-05-06-02-06 тощо).
Форма податкової накладної, затверджена наказом МФУ від 31.12.2015 р. № 1307, містить, зокрема, інформацію про ціну постачання та загальну суму коштів, що підлягають сплаті. Крім того, форма передбачає заповнення граф 4 та 5 щодо одиниці виміру товару/послуги, яка заповнюється відповідно до Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку ДК 011-96, затвердженого наказом Держстандарту від 09.01.1997 р. № 8.
Окремо у пп. 3 п. 16 Порядку № 1307 зазначається, що у разі якщо товар/послуга має одиницю обліку, яка відсутня у Класифікаторі ДК 011-96, у графі 4 податкової накладної наводиться умовне позначення одиниці вимірювання таких товару/послуги, яке використовується для обліку та відображається у первинних документах, а графа 5 не заповнюється.
Зауважимо, що норми Закону № 996 та Положення № 88 не вимагають заповнювати одиницю виміру господарської операції у первинних документах згідно з Класифікатором системи позначень одиниць вимірювання та обліку ДК 011-96, але оскільки на підставі первинних документів складаються податкові накладні, то доцільно щоб такі дані узгоджувались між собою.
Олег Коваль
Консалтингова компанія “ЕКСПЕРТ”
Опубліковано: Інформаційно-правова пошукова система «ЛІГА:ЗАКОН»