Щодо нарахування ПДВ в разі викрадення основних засобів

Насамперед нагадаємо, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України (пп. «а» п. 185.1 ПКУ). Тобто податкові зобов’язання з ПДВ виникають за наявності об’єкта оподаткування.

Визначення постачання товарів наведено у пп. 14.1.191 ПКУ, відповідно до якого:

«постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду…

Постачанням товарів також вважаються:

… 

в) будь-яка із зазначених дій платника податку щодо матеріальних активів, якщо платник податку мав право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі придбання зазначеного майна чи його частини (безоплатна передача майна іншій особі; передача майна у межах балансу платника податку, що використовується у господарській діяльності платника податку для його подальшого використання з метою, не пов’язаною із господарською діяльністю такого платника податку; передача у межах балансу платника податку майна, що планувалося для використання в оподатковуваних операціях, для його використання в операціях, що звільняються від оподаткування або не підлягають оподаткуванню);

… 

д) ліквідація платником податку за власним бажанням необоротних активів, які перебувають у такого платника;

Не є постачанням товарів випадки, коли основні виробничі засоби або невиробничі засоби ліквідуються у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, а також в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення необоротних активів, або коли платник податку надає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням».

Положеннями вищенаведеного пп. 14.1.191 ПКУ встановлюється, що ліквідація (списання в обліку) основних засобів внаслідок їх викрадення вважається незалежними від підприємства обставинами і така ліквідація (списання) не є постачанням товарів.

Фактично це підтверджується положеннями п. 189.9 ПКУ, згідно з якими:

«У разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Норма цього пункту не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням».

Таким чином, при ліквідації (списанні) основних засобів внаслідок їх викрадення, що підтверджується відповідно до законодавства, об’єкт оподаткування ПДВ не виникає і податкові зобов’язання з ПДВ не нараховуються.

Окремо зауважимо, що деяку плутанину в це питання вносить лист ДФСУ від 27.05.2016 р. № 11679/6/99-95-42-01-15, автори якого дійшли такого висновку:

«При цьому підпунктом «г» пункту 198.5 статті 198 Кодексу передбачено, що платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами…, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

… 

При цьому у зв’язку з тим, що основні засоби, які були викрадені та при придбанні яких був сформований податковий кредит, не можливо використати в господарській діяльності, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому встановлено факт викрадення основних засобів, і зареєструвати в ЄРПН зведену податкову накладну, виходячи з їх балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни)».

З цим висновком важко погодитись, з огляду на такі міркування.

По-перше, як показано вище, об’єкта оподаткування ПДВ при викраденні основних засобів не виникає.

По-друге, положення пп. «г» п. 198.5 ПКУ застосовуються у випадку використання підприємством товарів, в тому числі, основних засобів, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. Викрадення основних засобів для підприємства означає припинення їх використання взагалі (достроково). При цьому використання в негосподарських операціях в цьому разі не відбувається, а тому положення пп. «г» п. 198.5 ПКУ не можуть застосовуватися.

З урахуванням цього, ми не погоджуємось з позицією ДФСУ, наведеною в листі від 27.05.2016 р. № 11679/6/99-95-42-01-15. На нашу думку, як зазначено вище, при ліквідації (списанні) основних засобів внаслідок їх викрадення податкові зобов’язання з ПДВ не виникають.

Олег Коваль,
Консалтингова компанія «ЕКСПЕРТ»

Опубліковано:
Інформаційно-правова пошукова система «ЛІГА:ЗАКОН»

*******

Усі права на цей матеріал належать Консалтинговій компанії «ЕКСПЕРТ». Будь-яке копіювання, передрук, поширення цілком або частково допускається винятково з письмового дозволу правовласника.