Самовільне перенесення ДПІ сплаченої суми ПДВ за ППР на спеціальний електронний рахунок

 

Відразу зазначимо, що в наведеній ситуації у підприємства не виникає податкового боргу, а дії ДПІ вважаємо неправомірними. 

Наведемо власну думку щодо причин, у зв’язку з якими наведена ситуація могла виникнути. 

Відповідно до п. 57.3 ПКУ у разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення (далі – ППР), крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. 

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов’язання платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. 

Відповідно до п. 31.1 ПКУ строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов’язку платника податку зі сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений. 

Тобто ПКУ встановлено проміжок часу для сплати донарахованих сум ПДВ, за який потрібно перерахувати кошти, а не якийсь конкретний день. 

За загальним правилом, встановленим пп. «б» п. 200 1.4 ПКУ, на рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ зараховуються кошти, в тому числі, з власного поточного рахунку платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань з ПДВ. 

З рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов’язань з ПДВ, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду (п. 200 1.5 ПКУ). 

При цьому в п. 25 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою КМУ від 16.10.2014 р. № 569, додатково встановлюється, що сплата податкових зобов’язань, визначених контролюючим органом, і сплата відповідних штрафних санкцій та пені здійснюються платником ПДВ з поточного рахунку до відповідного бюджету. 

Отже, підприємство, яке погодилось з донарахованими сумами ПДВ та штрафом, відповідно до норм законодавства сплатило такі суми протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання ППР, з власного поточного банківського рахунку до відповідного бюджету. 

Облік нарахованих та сплачених сум податків в ДПІ ведеться відповідно до норм Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженого наказом Міндоходів від 05.12.2013 р. № 765 (далі – Порядок № 765). 

Відповідно до п. 3 та п. 4 розд. ІІІ Порядку № 765 зобов’язання, штрафні санкції та пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, розраховані територіальним органом Міндоходів, відображаються ним в інтегрованій картці платника за даними електронного реєстру повідомлень-рішень у частині узгоджених сум. Нарахування таких узгоджених сум в інтегрованій картці платника здійснюється датою граничного строку сплати таких нарахувань. 

Отже, при обліку розрахунків з ПДВ в податковому органі, ймовірно, виникла ситуація, коли кошти згідно з ППР вже сплачені наприкінці червня 2015 року, а нарахування сум згідно з ППР в картці платника відбулось датою граничного строку сплати, яка припадає на початок липня. 

В такому разі податковий орган помилково визначив сплачені кошти станом на 01.07.2015 р. як переплату і неправомірно застосував положення п. 34 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, згідно з якими: 

«Суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань з податку на додану вартість станом на 1 липня 2015 року автоматично збільшують суму податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу. На суму такого збільшення: 

– зменшується сума, задекларована до сплати до бюджету звітного періоду або збільшується сума від’ємного значення, задекларована в звітному періоді; 

– помилково та/або надміру сплачені грошові зобов’язання з податку на додану вартість вважаються погашеними». 

Нагадаємо, що: 

• надміру сплачені грошові зобов’язання – суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов’язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату (пп. 14.1.115 ПКУ); 

• помилково сплачені грошові зобов’язання – суми коштів, які на певну дату надійшли до відповідного бюджету від юридичних осіб (їх філій, відділень, інших відокремлених підрозділів, що не мають статусу юридичної особи) або фізичних осіб (які мають статус суб’єктів підприємницької діяльності або не мають такого статусу), що не є платниками таких грошових зобов’язань (пп. 14.1.182 ПКУ). 

В даному випадку відсутня переплата з ПДВ (помилково або надміру сплачені грошові зобов’язання) станом на 01.07.2015 р., оскільки підприємство має право сплатити кошти в будь-який день протягом десятиденного строку сплати, а тому дії податкового органу вважаємо неправомірними. 

На нашу думку, платнику ПДВ доцільно письмово звернутись до податкового органу щодо виправлення цієї помилки. Також звернемо увагу, що в ДФСУ існує служба «Пульс», до якої можна зателефонувати і повідомити про неправомірні дії ДПІ. 

В разі якщо податковий орган не виправить свою помилку, платнику ПДВ слід діяти за загальними правилами оскарження неправомірних дій органу влади, вимагаючи відновлення правильних сум сплаченого ПДВ в інтегрованій картці платника. 

Олег Коваль,
Консалтингова компанія «ЕКСПЕРТ»

Опубліковано:
Інформаційно-правова пошукова система «ЛІГА:ЗАКОН»

*******

Усі права на цей матеріал належать Консалтинговій компанії «ЕКСПЕРТ». Будь-яке копіювання, передрук, поширення цілком або частково допускається винятково з письмового дозволу правовласника.