Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (далі – форма № 1ДФ) затверджена наказом Міндоходів від 21.01.2014 р. № 49.
У графі 2 «Податковий номер або серія та номер паспорта» форми № 1ДФ відображається реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта фізичної особи (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), про яку надається інформація в податковому розрахунку.
Форма № 1ДФ подається податковими агентами до податкового органу відповідно до вимог п. 51.1, пп. 70.16.1 та пп. «б» п. 176.2 ПКУ.
Слід враховувати, що форма № 1ДФ, згідно з п. 46.1 ПКУ, вважається податковою декларацією.
Відповідно до п. 119.2 ПКУ неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.
Тобто п. 119.2 ПКУ встановлює відповідальність, в тому числі, за подання з недостовірними відомостями або з помилками форми № 1ДФ, що призвели до зміни платника податку (фізичної особи – працівника).
Самостійне виправлення помилок у податкових деклараціях здійснюється за правилами ст. 50 ПКУ.
Відповідно до п. 50.1 ПКУ, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Для цього платник податків має:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3 % від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;
б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, в якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі 5 % від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.
Вищенаведене дає підстави для висновку, що у разі самостійного виявлення платником податків помилки в поданій ним податковій звітності та подання до податкового органу уточнюючого розрахунку з виправленням помилок, застосовуються виключно штрафи, зазначені у п. 50.1 ПКУ, а у податкового органу відсутні підстави для застосування штрафних санкцій.
Зазначене узгоджується з нормами ст. 61 Конституції України, що ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
При поданні уточнюючого податкового розрахунку за формою № 1ДФ зазначається інформація лише за тими рядками і реквізитами, які уточнюються (п. 4.4 Порядку № 49).
Для заміни одного помилкового рядка правильним, потрібно виключити помилкову інформацію (повторюються всі графи помилкового рядка і в графі 9 відображається «1» – на вилучення рядка) та ввести правильну інформацію (повністю заповнити всі його графи і в графі 9 вказати «0» – на введення рядка).
Виправлення помилки в номері облікової картки працівника не змінює загальну суму податку на доходи фізичних осіб, зазначену у формі № 1ДФ, а тому недоплати (збільшення суми податкового зобов’язання) не виникає. Відповідно, самовиправний штраф згідно з пп. «а» п. 50.1 ПКУ також дорівнюватиме нулю (0 х 3 % = 0).
Таким чином, на нашу думку, самостійне виправлення помилки в номері облікової картки працівника, що був зазначений у графі 2 форми № 1ДФ, не призводить до застосування штрафів. Точніше штраф буде, але при такому самовиправленні він дорівнюватиме нулю гривень.
Аналогічної думки щодо відсутності підстав для штрафу дотримується Вищий адміністративний суд України (ухвала від 27.10.2014 р. № К/800/55915/13).
Разом з тим, позиція податкового органу, висловлена в роз’ясненні з інформаційного ресурсу «ЗІР», прямо протилежна. На думку податкового органу, у разі подання податковим агентом уточнюючого податкового розрахунку за формою № 1ДФ, в якому вносяться зміни до номера облікової картки найманого працівника, до такого податкового агента застосовується відповідальність, передбачена саме п. 119.2 ПКУ, а не п. 50.1 ПКУ.
Отже, при поданні такого уточнюючого розрахунку необхідно бути готовим до можливого оскарження рішення ДПІ.
Олег Коваль,
Консалтингова компанія «ЕКСПЕРТ»
Опубліковано:
Інформаційно-правова пошукова система «ЛІГА:ЗАКОН»
*******
Усі права на цей матеріал належать Консалтинговій компанії «ЕКСПЕРТ». Будь-яке копіювання, передрук, поширення цілком або частково допускається винятково з письмового дозволу правовласника.