Як видно із змісту запитання, підприємством була задекларована за листопад 2012 року сума податкових зобов’язань з ПДВ до сплати. Саме тому збільшення суми податкового зобов’язання призвело до нарахування штрафу у розмірі 3 %.
Відповідно до п. 198.2 ПКУ датою виникнення права на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.
Також згідно з п. 201.12 ПКУ для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України документом, що посвідчує право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, вважається податкова накладна, податкові зобов'язання за якою включені до податкової декларації попереднього періоду.
З положень п. 198.2 та п. 201.12 ПКУ напрошується висновок, що листопад 2012 року, до якого уточнюючим розрахунком включено зобов’язання з ПДВ за послугами від нерезидента, є попереднім періодом для грудня 2012 року. Тобто підприємство може подати уточнюючий розрахунок за грудень 2012 року.
Водночас в даному випадку слід враховувати також таке. Положеннями п. 208.2 ПКУ передбачено, що отримувач послуг, які постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує ПДВ та складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку.
Під встановленим порядком слід розуміти також норми абз. 3 п. 198.6 ПКУ, згідно з яким у разі якщо платник ПДВ не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.
Податкова накладна складається на дату виникнення податкових зобов'язань, якою за операціями з постачання послуг нерезидентами, місцем надання яких є митна територія України, є дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше (абз. 3 п. 187.8 ПКУ). Тобто датою виписки податкової накладної в наведеному випадку є листопад 2012 року.
Таким чином, з урахуванням строку 365 днів вважаємо правомірним включення податкової накладної до складу податкового кредиту за лютий 2013 року. Тобто підприємство має можливість не подавати уточнюючий розрахунок з ПДВ за грудень 2012 року, а включити суму ПДВ з послуг від нерезидента до податкового кредиту лютого 2013 року.
Щодо позиції податкового органу, то можна навести відповідь на запитання з Єдиної бази податкових знань, в якій висловлено таку думку:
«Пунктом 4.3 р. 4 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом ДПА України від 18.07.2005 № 276, … визначено, що при поданні уточнюючого розрахунку, що збільшує або зменшує податкові зобов'язання минулих податкових періодів платника, нарахування в особовому рахунку платника проводиться датою його подання.
Враховуючи викладене, якщо платник податку при отриманні послуг від нерезидента на митній території України декларує зобов'язання шляхом подання уточнюючого розрахунку, то податковий кредит за такими операціями платник податку має право сформувати в податковій декларації з ПДВ, що подається за наслідками податкового періоду, в якому відбувся факт сплати податку за податковими зобов'язаннями, визначеними в уточнюючому розрахунку».
З наведеної відповіді податкового органу можна дійти висновку, що при поданні в лютому 2013 року уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ за листопад 2012 року саме в декларації за лютий 2013 року пропонується включати таку суму податку до податкового кредиту.
Як вже зазначалось, на нашу думку, це лише один із можливих варіантів. Але така відповідь буде додатковим аргументом для підприємства, яке бажає відобразити податковий кредит з таких послуг від нерезидента саме в лютому 2013 року.
На завершення консультації вважаємо за необхідне звернути також увагу на окремі випадки виправлення помилок шляхом подання уточнюючих розрахунків. Відповідно до п. 4-6 розділу VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом МФУ від 25.11.2011 р. № 1492, та Узагальнюючої податкової консультації щодо окремих питань відображення у податковій звітності з ПДВ змін сум податкового зобов'язання та податкового кредиту, затвердженої наказом ДПСУ від 16.02.2012 р. № 128:
«У разі виправлення значення рядка 24 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 25 чи рядка 23 (23.1 чи 23.2), уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни… Значення графи 6 рядка 24 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується при визначенні значень рядків 21.2 та відповідно 24 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок.
У разі виправлення значення рядка 24 декларації, яке у майбутніх звітних періодах впливало на значення рядка 25 чи рядка 23, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 24 декларації впливало на значення рядка 25 чи рядка 23…
У разі виправлення показника рядка 20.2 декларації значення із графи 6 такого рядка враховується при визначенні значення рядка 21.1 декларації за звітний період, у якому подано відповідний уточнюючий розрахунок».
Зазначені особливості можуть впливати на рішення підприємства щодо періоду, в якому відображати податковий кредит за уточненими зобов’язаннями з послуг від нерезидента.
Олег Коваль,
Консалтингова компанія «ЕКСПЕРТ»
Опубліковано:
Інформаційно-правова пошукова система «ЛІГА:ЗАКОН»
*******
Усі права на цей матеріал належать Консалтинговій компанії «ЕКСПЕРТ». Будь-яке копіювання, передрук, поширення цілком або частково допускається винятково з письмового дозволу правовласника.