Узгодження розрахунку суми добових з датами у наказі про відрядження та проїзними документами

Службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника органу державної влади, підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів, на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв'язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства). Таке визначення наведено в Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженій наказом МФУ від 13.03.1998 р. N 59 (далі – Інструкція N 59). 

І хоч на підприємства, які не є одержувачами бюджетних коштів, норми Інструкції N 59 не поширюються (лист МФУ від 03.06.2011 р. N 31-07230-16-25/13720), вважаємо, що за відсутності в законодавстві іншого визначення службового відрядження, вищенаведене визначення застосовується для всіх підприємств. 

Згідно ст. 121 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 р. (далі КЗпП) працівникам, які направляються у відрядження, за час перебування у відрядженні виплачуються добові. 

Безпосередньо у КЗпП не зазначається, що саме слід вважати "часом перебування у відрядженні", але з урахуванням визначення службового відрядження як поїздки до іншого населеного пункту слід визнати, що така поїздка починається з дати виїзду і закінчується датою повернення. 

Зроблений висновок щодо "часу перебування у відрядженні" повністю узгоджується з Інструкцією N 59. Зокрема, у п. 8 розділу І Інструкції N 59 зазначається:

"Днем вибуття у відрядження вважається день відправлення поїзда, літака, автобуса або іншого транспортного засобу з місця постійної роботи відрядженого працівника, а днем прибуття з відрядження – день прибуття транспортного засобу до місця постійної роботи відрядженого працівника. При відправленні транспортного засобу до 24-ї години включно днем вибуття у відрядження вважається поточна доба, а з 0 години і пізніше – наступна доба. Якщо станція, пристань, аеропорт розташовані за межами населеного пункту, де працює відряджений працівник, у строк відрядження зараховується час, який потрібний для проїзду до станції, пристані, аеропорту. Аналогічно визначається день прибуття відрядженого працівника до місця постійної роботи. 

Дата на транспортному квитку (вибуття транспортного засобу з місця постійної роботи відрядженого працівника) має збігатися з датою вибуття працівника у відрядження згідно з наказом про відрядження. Дата на транспортному квитку (прибуття транспортного засобу до місця постійної роботи відрядженого працівника) має збігатися з датою прибуття працівника з відрядження згідно з наказом про відрядження".

Також у п. 4 розділу ІІ Інструкції N 59 встановлено:

"За кожний день (включаючи день вибуття та день прибуття) перебування працівника у відрядженні в межах України, враховуючи вихідні, святкові й неробочі дні та час перебування в дорозі (разом з вимушеними зупинками), йому виплачуються добові … 

Визначення кількості днів відрядження для виплати добових проводиться з урахуванням дня вибуття у відрядження й дня прибуття до місця постійної роботи, що зараховуються як два дні…".

Тобто часом перебування у відрядженні у наведеному випадку є чотири дні (з 11 по 14) і саме за чотири дні повинні бути нараховані і виплачені добові працівнику. 

При цьому звертаємо також увагу на наступне. Відповідно до пп. 140.1.7 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. N 2755-VI (далі – ПКУ) сума добових в разі відрядження у межах України визначається згідно з наказом про відрядження та відповідними первинними документами. 

Під первинними документами розуміють документи, які підтверджують перебування працівника у місці відрядження: транспортні квитки, рахунки, отримані з готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання відрядженого працівника тощо (лист МФУ від 04.05.2011 р. N 31-07230-16-25/11433). 

З метою уникнення можливих непорозумінь, в тому числі із податковим органом, в наказі про відрядження слід зазначати строк (або дати) відрядження з урахуванням часу, необхідного для поїздки працівника до місця відрядження та повернення до місця роботи. 

З урахуванням того, що наказом передбачено два повних дні роботи у місці відрядження, та часу, необхідно для поїздки, в тексті наказу у наведеному випадку слід зазначити поїздку "з 11 по 14 вересня 2012 року". 

 

Олег Коваль,

Консалтингова компанія «ЕКСПЕРТ»

 

Опубліковано:

Довідково-правова система «ДІНАЙ»

*******

Усі права на цей матеріал належать Консалтинговій компанії «ЕКСПЕРТ». Будь-яке копіювання, передрук, поширення цілком або частково допускається винятково з письмового дозволу правовласника.