Насамперед зазначимо, що плата за землю – загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (пп. 14.1.147 ПКУ), а орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності – обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (пп. 14.1.136 ПКУ, ст. 21 Закону «Про оренду землі» від 06.10. 98 р. № 161-XIV).
Підприємство як платник плати за землю згідно з п. 286.2 ПКУ самостійно обчислює суму податку та не пізніше 20 лютого подає відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за формою, затвердженою наказом ДПАУ від 24.12.2010 р. № 1015. В декларації з плати за землю відображаються суми плати на поточний рік з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ПКУ).
Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3 ПКУ).
Як видно із запитання, договір оренди земельної ділянки станом на дату складання декларації з податку на прибуток є чинним, декларація з плати за землю подана, але підприємство має заборгованість зі сплати орендної плати за землю. Тобто питання полягає у тому, чи є особливості відображення витрат в податковому обліку щодо плати за землю у вищенаведеному випадку, а також визначення розміру цих витрат.
Згідно з абз. 3 пп. «в» пп. 138.10.4 ПКУ суми нарахованих податків та зборів включаються до складу інших витрат операційної діяльності. Такі витрати відображаються в рядку 06.4.13 додатка ІВ до податкової декларації з податку на прибуток підприємства, форма якої встановлена наказом Мінфіну від 28.09.2011 р. № 1213.
При цьому датою здійснення витрат, нарахованих платником податку у вигляді сум податків та зборів, вважається останній день звітного податкового періоду, за який проводиться нарахування податкового зобов'язання з податку та збору (пп. 138.5.1 ПКУ).
Як видно із вищезазначених норм ПКУ, відображення у складі витрат в податковому обліку суми нарахованих податків, в тому числі плати за землю, пов’язане саме із нарахуванням податку за цей період і не залежить від фактичної його сплати. Тобто наявність заборгованості зі сплати плати за землю не впливає на розмір витрат.
Фактично це підтверджується також позицією податкового органу щодо іншого питання, наведеною у консультації в журналі «Вісник податкової служби України» № 19/2012, с. 4–5, де зазначається:
«Підприємство є платником земельного податку. Нарахування податкового зобов’язання щодо плати за землю провадиться один раз на рік, сплачується цей податок щомісяця рівними частинами. В якому звітному (податковому) періоді сума плати за землю враховується у складі витрат підприємства?
<…>
Таким чином, якщо нарахування податкового зобов’язання з відповідного податку чи збору здійснюється на майбутні періоди, зокрема як плати за землю, то до складу витрат звітного періоду може бути включено лише суму податку, нараховану з першого по останній день такого звітного періоду (календарного кварталу, півріччя, трьох кварталів, року)».
З урахуванням вищезазначеного, платник податку на прибуток має право на врахування у складі витрат за І квартал 2012 року суми орендної плати за землю за січень – березень 2012 року, нарахованої згідно з договором оренди землі та відображеної у декларації з плати за землю.
Олег Коваль,
Консалтингова компанія «ЕКСПЕРТ»
Опубліковано:
Інформаційно-правова пошукова система «ЛІГА:ЗАКОН»
*******
Усі права на цей матеріал належать Консалтинговій компанії «ЕКСПЕРТ». Будь-яке копіювання, передрук, поширення цілком або частково допускається винятково з письмового дозволу правовласника.