Касовий чек як підстава для податкового кредиту з ПДВ та нові вимоги щодо його додаткових реквізитів

Законом № 2756 внесено зміни, у тому числі, до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР (далі – Закон про РРО). При цьому такі зміни жодним чином не торкнулись форми та змісту розрахункових документів, які застосовуються при використанні РРО. Не було також перерозподілу повноважень, наданих ДПАУ щодо визначення форми та змісту розрахункових документів (ст. 8 Закону про РРО) та КМУ щодо встановлення вимог до реалізації фіскальних функцій у РРО (ст. 13 Закону про РРО).

Нагадаємо, що згідно із Законом про РРО розрахунковим документом є документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Фіскальні функції – це здатність реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати одноразове занесення, довготермінове зберігання у фіскальній пам'яті, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

На виконання ст. 13 Закону про РРО постановою КМУ від 18.02.2002 р. № 199 затверджено Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування (далі – Вимоги № 199).

На виконання ст. 8 Закону про РРО ДПАУ наказом від 01.12.2000 р. № 614 затвердила Положення про форму та зміст розрахункових документів (далі – Положення № 614).

Так, фіскальний касовий чек на товари (послуги) – це розрахунковий документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари або надані послуги (п. 3.1 Положення № 614). Форма № ФКЧ-1 касового чека наведена в додатку 1 до цього Положення.

Касовий чек повинен містити такі обов'язкові реквізити (п. 3.2 Положення № 614):

– назву господарської одиниці;

– адресу господарської одиниці;

– для суб'єктів господарювання, що зареєстровані як платники ПДВ, – індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно із Законом України «Про податок на додану вартість» [з 2011 року – згідно з ПКУ]; перед номером друкуються великі літери «ПН»;

– для суб'єктів господарювання, що не є платниками ПДВ, – ідентифікаційний код за ЄДРПОУ або ідентифікаційний номер за ДРФО, перед яким друкуються великі літери «ІД»;

– якщо кількість придбаного товару (отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, – то кількість, вартість придбаного товару (отриманої послуги);

– вартість одиниці виміру товару (послуги);

– найменування товару (послуги);

– літерне позначення ставки ПДВ праворуч від надрукованої вартості товару (послуги);

– позначення форми оплати (готівкою, карткою, у кредит, чеками тощо) та суму коштів за даною формою оплати;

– загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО»;

– для суб'єктів господарювання, що зареєстровані як платники ПДВ, окремим рядком – літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка – великі літери «ПДВ»;

– порядковий номер касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина) проведення розрахункової операції;

– фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН»;

– напис «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК» та логотип виробника.

У разі застосування при проведенні розрахунків з використанням платіжної картки платіжного терміналу, з'єднаного або поєднаного з РРО, касовий чек повинен додатково містити обов'язкові реквізити, визначені п. 3.6 Положення № 614.

Пунктом 2.3 Положення № 614 встановлено, що розрахункові документи, які друкуються РРО на паперовому носії, можуть містити додаткові дані про проміжний підрахунок загальної суми за чеком, суму здачі та інші дані, зокрема інформацію, яка визначена технічними вимогами до спеціалізованих РРО.

Тож начебто в порядках проведення та оформлення готівкових розрахунків із застосуванням РРО нічого не повинно було змінюватися.

Водночас, увага до касового чека прикута не лише через регулювання готівкового обігу, але й через право на відображення податкового кредиту з ПДВ без податкової накладної.

Так, згідно з п. 201.11 ПКУ підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). У разі використання платниками для розрахунків із споживачами РРО касовий чек повинен містити дані про загальну суму коштів, що підлягає сплаті покупцем з урахуванням ПДВ, та суму ПДВ, що сплачується у складі загальної суми.

Встановлено також обмеження, що з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування ПДВ).

Тобто ПКУ чітко визначає реквізити касового чека, яких достатньо для відображення податкового кредиту з ПДВ та граничну суму денного розрахунку для такого відображення. Такі реквізити є серед обов’язкових, наведених вище.

При цьому абз. 5 п. 201.11 ПКУ чомусь встановлено, що порядок обчислення та накопичення електронними контрольно-касовими апаратами сум податку встановлює Кабінет Міністрів України. Дивно, що повноваження КМУ з цього питання надані Податковим кодексом, а не Законом про РРО. Але як би там не було, повноважень щодо зміни реквізитів касового чека цим пунктом не встановлено.

В Науково-практичному коментарі до Податкового кодексу України1 даний пункт, як і необхідність встановлення спеціального порядку, ніяк не коментується, а лише зазначається:

«201.11. Цим пунктом встановлено підстави для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, без податкової накладної».

(1 К.: Міністерство фінансів України, Національний університет ДПС України, 2010 (під загальною редакцією М. Я. Азарова).)

Оскільки вимоги щодо включення до податкового кредиту сум ПДВ вже чітко розписані безпосередньо ПКУ, а іншого зазначеним пунктом не повинно було визначатись, абз. 5 п. 201.11 ПКУ можна було вважати опискою або умовно вважати, що мались на увазі повноваження, надані КМУ ст. 13 Закону про РРО щодо реалізації фіскальних функцій РРО. Тобто встановлення нового спеціального порядку начебто не вимагалось.

Але Порядок обчислення і накопичення електронними контрольно-касовими апаратами сум податку на додану вартість таки з’явився. Він затверджений постановою КМУ від 27.12.2010 р. № 1224 (далі – Порядок № 1224). При цьому зазначена постанова розроблена виключно на реалізацію п. 201.11 ПКУ.

Серед іншого, цим Порядком встановлено, що касовий апарат повинен забезпечувати друкування та видачу касового чека, який, крім обов'язкових реквізитів, містить відомості про (п. 2 Порядку № 1224):

– вартість одиниці товару або наданої послуги з урахуванням ПДВ (за оподатковуваними операціями);

– вартість одиниці товару або наданої послуги без урахування ПДВ (за звільненими від оподаткування операціями та тими, що не є об'єктом оподаткування);

– код ставки ПДВ за одиницею товару або наданою послугою;

– загальну суму податку за кожною позицією (групою товарів, послуг);

– загальну суму коштів, що підлягає сплаті покупцем, з урахуванням ПДВ.

Для зручності порівняння обов’язкових реквізитів касового чека з додатковими наведемо у таблиці.

 

п. 3.2 Положення № 614 

п. 201.11 ПКУ 

п. 2 Порядку № 1224 

назва господарської одиниці 

 

 

адреса господарської одиниці 

 

 

для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, – індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Законом України «Про податок на додану вартість» [з 2011 року – згідно з ПКУ]; перед номером друкуються великі літери «ПН» 

з визначенням податкового номера постачальника 

 

для СГ, що не є платниками ПДВ, – ідентифікаційний код за ЄДРПОУ або ідентифікаційний номер за ДРФО, перед яким друкуються великі літери «ІД» 

 

 

якщо кількість придбаного товару (отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, то кількість, вартість придбаного товару (отриманої послуги) 

 

 

вартість одиниці виміру товару (послуги) 

 

вартість одиниці товару або наданої послуги з урахуванням податку на додану вартість (за оподатковуваними операціями);
вартість одиниці товару або наданої послуги без урахування податку на додану вартість (за звільненими від оподаткування операціями та тими, що не є об'єктом оподаткування) 

найменування товару (послуги) 

 

 

літерне позначення ставки ПДВ праворуч від надрукованої вартості товару (послуги) 

 

 

позначення форми оплати (готівкою, карткою, у кредит, чеками тощо) та суму коштів за даною формою оплати 

 

 

загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО» 

сума отриманих товарів/послуг;
дані про загальну суму коштів, що підлягає сплаті покупцем з урахуванням податку 

загальна сума коштів, що підлягає сплаті покупцем, з урахуванням податку на додану вартість 

для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, окремим рядком – літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка – великі літери «ПДВ» 

загальна сума нарахованого податку;
дані про суму цього податку, що сплачується у складі загальної суми 

код ставки податку на додану вартість за одиницею товару або наданою послугою;
загальна сума податку за кожною позицією (групою товарів, послуг) 

порядковий номер касового чека, дата (день, місяць, рік) та час (година, хвилина) проведення розрахункової операції 

 

 

фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН» 

з визначенням фіскального номера  

 

напис «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК» та логотип виробника 

 

 


Зауважимо, що безпосередньо формулювання п. 2 Порядку № 1224 дозволяє стверджувати, що згадана інформація (відомості) не належить до обов’язкових реквізитів касового чека. Більше того, повноваження щодо затвердження порядку, надані абз. 5 п. 201.11 ПКУ, не передбачають зміну інформації у розрахунковому документі (касовому чеку). Тому, на нашу думку, КМУ вийшов за межі наданих йому повноважень.

Опосередковано це підтверджується листом ДПАУ від 12.01.2011 р. № 691/7/23-7017/43, в якому податкова служба намагалась пояснити, що саме змінилось із прийняттям цієї постанови. В листі зроблено висновок, що діючі до 01.01.2011 р. вимоги до розрахункових документів залишаються чинними і на сьогодні. Втім, вимоги, що діяли в минулому році, справді залишились чинними, але на ключове питання, чи підлягають застосуванню норми Порядку № 1224 в частині додаткової інформації, ДПАУ не дала відповіді.

Щодо інших положень Порядку № 1224, які стосуються алгоритму обчислення сум податку на додану вартість, то їх можна віднести до вимог щодо реалізації фіскальних функцій РРО. Але в цьому разі краще було б затверджувати не окремий порядок, а вносити зміни до вже діючих Вимог № 199.

Повертаючись до податкового законодавства України звернемо увагу на те, що воно ґрунтується, зокрема, на принципі презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (пп. 4.1.4 ПКУ).

При оскарженні рішень контролюючих органів у разі коли норма ПКУ чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі ПКУ, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків (п. 56.21 ПКУ). 

Зазначена норма є нині діючим аналогом всім знайомого пп. 4.4.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III, який втратив чинність.

З урахуванням цього вважаємо, що фіскальний касовий чек, який містить обов’язкові реквізити, передбачені Положенням № 614, є достатньою підставою для включення сплаченого ПДВ до складу податкового кредиту (з врахуванням обмеження у 200 гривень за день).

Довідково звернемо увагу на дату набрання чинності Порядком № 1224. У самій постанові зазначається, що вона набирає чинності з 01.01.2011 р. Втім слід враховувати, що постанови Кабінету Міністрів України набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування (ст. 53 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» від 07.10.2010 р. № 2591-VI). Офіційними друкованими виданнями, в яких здійснюється офіційне оприлюднення актів Кабінету Міністрів України, згідно з Указом Президента України від 10.06.97 р. № 503/97 є «Офіційний вісник України» та «Урядовий кур'єр». Тож постанова № 1224 набрала чинності з дня офіційного опублікування – 14.01.2011 р.

На завершення наведемо кілька висновків та порад:

– на нашу думку, п. 2 Порядку № 1224 не відповідає вимогам законодавства через те, що зміст та форма розрахункових документів встановлюється Законом про РРО та в межах наданих повноважень – ДПАУ. Кабінет Міністрів не наділений такими повноваженнями;

– касового чека, який містить обов’язкові реквізити, передбачені Положенням № 614, достатньо, аби відобразити податковий кредит з ПДВ (в межах 200 гривень за день). Якщо ж наведених аргументів для вас недостатньо – вимагайте у продавця податкову накладну. Продавець зобов’язаний видати податкову накладну на вимогу покупця незалежно від суми купівлі.

 

Олег Коваль,

Консалтингова компанія «ЕКСПЕРТ»

 

Опубліковано:

Інформаційно-правова пошукова система «ЛІГА:ЗАКОН»

*******

Усі права на цей матеріал належать Консалтинговій компанії «ЕКСПЕРТ». Будь-яке копіювання, передрук, поширення цілком або частково допускається винятково з письмового дозволу правовласника.