Щодо застосування правила 1095 днів для документів, які дають право на відображення податкового кредиту з ПДВ
Правила оподаткування ПДВ визначаються положеннями Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі – ПКУ).
Нагадаємо, що податковий кредит з ПДВ відображається платниками ПДВ на підставі:
- податкових накладних та розрахунків коригування до них, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (п. 201.10 ПКУ, пп. 192.1.2 ПКУ);
- митних декларацій на ввезення товарів (п. 201.12 ПКУ);
- інших документів, перерахованих у п. 201.11 ПКУ (транспортні квитки, готельні рахунки, рахунки за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку тощо) .
Відповідно до положень п. 198.6 ПКУ, не відносяться до податкового кредиту з ПДВ суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 ПКУ.
Також в абз. 4 п. 198.6 ПКУ встановлюється, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування.
Цілком природно, що у платників ПДВ щодо цієї норми виникає запитання, чи можна положення абз. 4 п. 198.6 ПКУ тлумачити ширше, тобто, застосовувати їх не лише до податкових накладних та розрахунків коригування до них, але й до митних декларацій та інших документів, що дають право на відображення податкового кредиту з ПДВ?
Причиною такого запитання є бажання платників, які невчасно отримали зазначені документи, включити суми ПДВ до податкового кредиту поточних періодів, а не подавати уточнюючі розрахунки за попередні періоди.
Важко сказати, чи мав законодавець намір обмежити застосування цієї норми виключно податковими накладними та розрахунками коригування до них, але податкові органи положення абз. 4 п. 198.6 ПКУ сприймають саме в буквальному розумінні. Відповідно, право платника на відображення до складу податкового кредиту з ПДВ у складі будь-якого наступного звітного періоду протягом 1095 днів податкові органи поширюють виключно на податкові накладні та розрахунки коригування до них (індивідуальні податкові консультації від 21.10.2020 р. № 4358/ІПК/99-00-05-06-02-06, від 13.10.2020 р. № 4268/ІПК/99-00-05-06-02-06, від 07.10.2020 р. № 4155/ІПК/99-00-05-06-02-06, від 01.04.2020 р. № 1344/6/99-00-07-03-02-06/ІПК, від 06.08.2019 р. № 3659/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 25.05.2018 р. № 2325/ІПК/12-32-12-01-07, від 10.07.2017 р. № 1072/6/99-99-15-03-02-15/ІПК тощо).
Тобто, на думку ДПСУ, суми ПДВ на підставі митних декларацій та інших документів, перерахованих у п. 201.11 ПКУ, включаються до складу податкового кредиту виключно у тому періоді, в якому відбулось їх оформлення.
Аргументацією податкових органів є те, що в абз. 4 п. 198.6 ПКУ згадуються лише отримані податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних, зареєстровані в ЄРПН, а тому застосування цих положень до інших документів є неправомірним.
З урахуванням позиції податкових органів, вважаємо, що положення абз. 4 п. 198.6 ПКУ слід застосовувати лише для формування податкового кредиту з ПДВ на підставі отриманих податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН.
Тому з метою відображення податкового кредиту з ПДВ у разі запізнілого отримання бухгалтером митних декларацій та/або інших документів, перерахованих у п. 201.11 ПКУ, залишається можливість скористатись положеннями п. 50.1 ПКУ, який надає право виправити помилки попередніх періодів шляхом подання уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ за такі періоди.
Олег Коваль
Консалтингова компанія “ЕКСПЕРТ”
Опубліковано: Інформаційно-правова пошукова система «ЛІГА:ЗАКОН»