Випадки застосування звичайних цін визначені в п. 39.1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі – ПКУ), згідно з яким звичайна ціна застосовується у разі здійснення платником податків:
• бартерних операцій;
• операцій з пов’язаними особами;
• операцій з платниками податків, що застосовують спеціальні режими оподаткування або інші ставки, ніж основна ставка податку на прибуток, або не є платником цього податку, крім фізичних осіб, які не є суб’єктами підприємницької діяльності;
• в інших випадках, визначених ПКУ.
Податок на прибуток
Як передбачено у п. 153.10 ПКУ, доходи та витрати від проведення товарообмінних (бартерних) операцій визначаються відповідно до договірної ціни такої операції, але не нижчої (вищої) від звичайних цін.
При цьому слід враховувати, що відповідно до пп. 14.1.10 ПКУ бартерна (товарообмінна) операція – це господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі в рамках одного договору.
Оскільки в наведеному випадку здійснюється залік заборгованостей, які виникли за різними договорами, а не «в рамках одного договору», то проведення такої операції не є бартером.
Аналогічний висновок можна знайти в роз’ясненні з Єдиної бази податкових знань.
Таким чином, саме по собі проведення заліку зустрічних грошових вимог, які виникли за різними договорами, не передбачає застосування звичайних цін в податковому обліку платників податку на прибуток.
ПДВ
Відповідно до п. 188.1 ПКУ база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін.
Зазначена норма стосується всіх підприємств, які є платниками ПДВ, і проведення заліку зустрічних вимог жодним чином не впливає на положення п. 188.1 ПКУ.
На завершення нагадаємо, що згідно з п. 39.15 ПКУ у разі відхилення договірних цін у податковому обліку платника податків у бік збільшення або зменшення від звичайних цін менше ніж на 20 %, таке відхилення не може бути підставою для визначення (нарахування) податкового зобов’язання, коригування від’ємного значення об’єкта оподаткування або інших показників податкової звітності.
Олег Коваль,
Консалтингова компанія «ЕКСПЕРТ»
Опубліковано:
Інформаційно-правова пошукова система «ЛІГА:ЗАКОН»
*******
Усі права на цей матеріал належать Консалтинговій компанії «ЕКСПЕРТ». Будь-яке копіювання, передрук, поширення цілком або частково допускається винятково з письмового дозволу правовласника.