Звітування платників акцизного податку в разі використання пального виключно для заправлення власних транспортних засобів
Відповідно до пп. 212.1.15 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі – ПКУ), платниками акцизного податку є особи (у тому числі юридичні особи, що ведуть облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійні представництва, які реалізують пальне або спирт етиловий.
Об’єкт оподаткування акцизним податком у таких платників може виникати лише у випадку здійснення реалізації пального або спирту етилового понад обсяги, що отримані від інших платників акцизного податку, ввезені (імпортовані) на митну територію України або вироблені в Україні за правилами, визначеними в пп. 213.1.12 ПКУ.
Водночас, частина підприємств фактично не здійснює реалізацію пального іншим особам, але підпадає під категорію зазначених платників акцизного податку у зв’язку з особливістю термінології, встановленої спеціально для цілей розділу VІ ПКУ, зокрема, «реалізація пального» (пп. 14.1.212 ПКУ), «акцизний склад» (пп. 14.1.6 ПКУ) та «розпорядник акцизного складу» (пп. 14.1.224 ПКУ).
В межах цього матеріалу розглянемо особливості звітування перед податковим органом зареєстрованих платників акцизного податку, які отримують пальне від постачальників на свій акцизний склад (стаціонарний) з метою подальшого заправлення виключно власних транспортних засобів через паливо-роздавальні колонки.
Актуальність питання також пов’язана зі змінами, внесеними до ПКУ законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку» від 18.12.2019 р. № 391-IX, які набрали чинності 29.12.2019 року.
З урахуванням внесених змін ПКУ передбачає в наведеному випадку подання до ДПС трьох видів документів:
- Акцизної накладної, зокрема, зведеної;
- Довідки про зведені підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального;
- Декларації акцизного податку.
- Форма акцизної накладної затверджена наказом МФУ від 19.06.2019 р. № 262.
В абз. 5 п. 231.3 ПКУ передбачено, що зведена акцизна накладна може бути складена, зокрема, за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД та окремо за кожним акцизним складом / акцизним складом пересувним особою, яка реалізує пальне, не пізніше останнього дня звітного місяця на загальний обсяг пального, використаного для власного споживання протягом звітного місяця.
Така зведена акцизна накладна реєструється в Єдиному реєстрі акцизних накладних не пізніше 15 календарних днів з дня їх складання (п. 231.6 ПКУ).
Передбачено, що в разі використання пального з акцизного складу (стаціонарного) для власного споживання акцизна накладна складається в одному примірнику (абзаци 6-8 п. 231.3 ПКУ).
Отже, платник акцизного податку на обсяги використаного пального для власного споживання може складати зведену акцизну накладну за наслідками звітного місяця.
- Чинними положеннями пп. 230.1.3 ПКУ встановлюється, що розпорядники акцизних складів, що використовують пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснюють операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам, зобов’язані на кожному акцизному складі формувати дані про обсяги обігу пального за звітний календарний місяць та фактичні залишки пального станом на перший та останній дні такого місяця у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° C. Такі дані подаються до податкового органу не пізніше 15 календарних днів, що настають за останнім днем звітного календарного місяця.
На сьогодні наказом МФУ від 27.11.2018 р. № 944 затверджено лише форму Довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального. Тобто спеціальної форми, яка подається за місяць на сьогодні ще не затверджено.
Можна припусти, що МФУ або додатково затвердить нову форму довідки для щомісячного звітування, або внесе зміни в наявну. В будь-якому разі до внесення відповідних змін потрібно буде використовувати наявну форму, але із заповненням даних за звітний місяць. З цього питання слід очікувати відповідних роз’яснень податкового органу.
Додатково зазначимо, що відповідальність, встановлена пп. 1281.3 ПКУ, за неподання електронних документів з акцизних складів, на яких розташовані резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, починає застосовуватися з 01.04.2020 року (абз. 3 п. 25 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ).
- Для складання та подання декларації з акцизного податку базовий податковий період відповідає календарному місяцю.
Платники податку подають декларацію щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації (п. 223.2 ПКУ).
Декларація акцизного податку подається за формою, затвердженою наказом МФУ від 23.01.2015 р. № 14.
Платники, які реалізують пальне, разом з декларацією подають Додаток 11 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації пального згідно із підпунктом 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 розділу VI Кодексу», який заповнюється за правилами, описаними в п. 2 розділу V Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, затвердженого наказом МФУ від 23.01.2015 р. № 14.
Підсумовуючи вищезазначене можна зробити висновок, що зміни, внесені Законом № 391-IX, для платників, які зі свого акцизного складу (стаціонарного) заправляють виключно власні транспортні засоби (тобто, які не здійснюють реалізацію пального іншим особам), принесли зменшення обсягу електронних документів, які подаються до податкового органу, а також збільшили граничні строки (терміни) подання таких документів.
При цьому діяльність кожного платника акцизного податку потребує індивідуального аналізу з метою правильного застосування норм ПКУ.
Олег Коваль
Консалтингова компанія “ЕКСПЕРТ”
Опубліковано:
Інформаційно-правова пошукова система «ЛІГА:ЗАКОН»