Розстрочення зі сплати ПДФО за прощеним іпотечним кредитом

 

Яким чином фізична особа може отримати розстрочення зі сплати податку на доходи фізичних осіб за прощеним іпотечним кредитом?

 

01 січня 2017 року набрав чинності Закон України від 21 грудня 2016 року №1797-VIII “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні”, яким було доповнено новими нормами пп. “д” пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі – ПКУ) щодо розстрочення суми податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб.

Тобто зазначені норми вперше застосовуються фізичними особами  при декларуванні доходів за 2017 рік за умови виконання норм, наведених нижче.

Згідно з абзацом другим пп. “д” пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ за кредитом, що отриманий на придбання житла (іпотечний кредит), платник податку має право на сплату суми податкового зобов’язання, нарахованої на суму боргу (кредиту та/або відсотків), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності, протягом трьох років починаючи з року, в якому задекларовано суму такого податкового зобов’язання. Для розстрочення такої суми податкового зобов’язання платник податку разом із декларацією подає до контролюючого органу заяву у довільній формі, що містить фактичні дані про суму прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків), підтверджену відповідними документами кредитора, та коротке пояснення обставин, що призвели до виникнення необхідності здійснення розстрочення задекларованої суми податкового зобов’язання.

На відміну від загального порядку розстрочення або відстрочення грошових зобов’язань щодо сплати податків, встановленого ст. 100 ПКУ та Порядком розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затвердженому наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №574, абзац третій пп. “д” пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ визначає однакові правила для усіх претендентів на таке розстрочення і не містить особливих вимог.

Так, суми розстрочених податкових зобов’язань розраховуються платником податку самостійно згідно з документами щодо суми прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків) та погашаються рівними частинами кожного календарного кварталу до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня, до 20 жовтня і до 20 грудня) починаючи з кварталу, що настає за тим кварталом, у якому до контролюючого органу подано заяву у довільній формі, що містить фактичні дані про суму прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків), підтверджену відповідними документами кредитора, та коротке пояснення обставин, що призвели до виникнення необхідності здійснення розстрочення задекларованої суми податкового зобов’язання.

Втім, головною перевагою у порівнянні із загальним порядком є те, що перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов’язань здійснюється без нарахування процентів.

Пункт 11 Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №556), передбачає, що у разі подання доповнення до податкової декларації відповідно до підпункту “д” підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 розділу IV Кодексу платник податків позначкою “х” вказує на наявність заяви, поданої у довільній формі з метою розстрочення суми податкового зобов’язання, нарахованої на суму боргу (кредиту та/або відсотків), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності, за кредитом, що отриманий на придбання житла (іпотечний кредит), протягом трьох років, починаючи з року, в якому задекларовано суму такого податкового зобов’язання. Така заява подається разом із декларацією на паперовому носії, а також у графі “Зміст доповнення” зазначається стислий зміст такої заяви.

В той же час, фізичні особи, які не скористалися розглядуваною спеціальною нормою ПКУ при подачі декларації за 2017 рік, на нашу думку, можуть подати відповідні уточнюючі декларації, тим паче, що відповідно до п. 179.7 ст. 197 ПКУ сплата податкового зобов’язання за результатами декларування здійснюється до 1 серпня.

 

 

Олександр Киришун  
Консалтингова компанія “ЕКСПЕРТ”  

Опубліковано:
Інформаційно-правова пошукова система «ЛІГА:ЗАКОН»

 

*******

Усі права на цей матеріал належать Консалтинговій компанії «ЕКСПЕРТ». Будь-яке копіювання, передрук, поширення цілком або частково допускається винятково з письмового дозволу правовласника.