Підприємство відображає помилково невраховані зобов’язання з ПДВ минулого періоду щодо послуг, отриманих від нерезидента, в уточнюючій декларації. В якому податковому періоді виникає право на податковий кредит за такими послугами?
Згідно з абзацом другим п.201.12 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі – ПКУ) для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається податкова накладна, складена платником за такими операціями та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові зобов’язання за якою включені до податкової декларації відповідного звітного періоду.
Відповідно, право на податковий кредит виникає за умови одночасного виконання двох вимог наведеної норми:
- має бути складена і зареєстрована податкова накладна на суму отриманих послуг від нерезидента;
- податкові зобов’язання за такою податковою накладною мають бути включені до податкової декларації відповідного звітного періоду.
Таким чином, для виправлення помилки та отримання права на податковий кредит подання уточнюючої декларації замало. Обов’язково має бути складена і зареєстрована податкова накладна.
Більш того, п.208.2 ПКУ прямо передбачає, що отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку на базу оподаткування, визначену згідно з пунктом 190.2 статті 190 цього Кодексу (тобто за валютним (обмінним) курсом Національного банку України на дату виникнення податкових зобов’язань).
При цьому отримувач послуг – платник податку у порядку, визначеному статтею 201 цього Кодексу, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку.
Така податкова накладна підлягає обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Нагадаємо, що датою виникнення податкових зобов’язань за операціями з постачання послуг нерезидентами, місцем надання яких є митна територія України, згідно з п.187.8 ПКУ є дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше.
Звісно, не можна оминути і той факт, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку, передбаченого ст.201 ПКУ для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, тягне за собою накладення штрафу відповідно до п.1201 ПКУ.
Отже, право на податковий кредит в розглядуваній ситуації виникатиме на підставі зареєстрованої податкової накладної, податкові зобов’язання за якою включені до податкової декларації відповідного звітного періоду шляхом подачі уточнюючої декларації, саме в тому податковому періоді, в якому будуть виконані обидві дії. Тобто в періоді, коли будуть виконані вимоги п.201.12 ПКУ.
Олександр Киришун
Консалтингова компанія “ЕКСПЕРТ”
Опубліковано:
Інформаційно-правова пошукова система «ЛІГА:ЗАКОН»
*******
Усі права на цей матеріал належать Консалтинговій компанії «ЕКСПЕРТ». Будь-яке копіювання, передрук, поширення цілком або частково допускається винятково з письмового дозволу правовласника.