Оподаткування поворотної фінансової допомоги при переході на єдиний податок

 

Чи виникне дохід у платника єдиного податку – юридичної особи, якщо під час перебування на загальній системі оподаткування у 2017 році він отримав поворотну фінансову допомогу, а з 2018 року перейшов на сплату єдиного податку (група 3), проте суму фіндопомоги в цьому році повернено не буде?

 

Як указано в запитанні, підприємство з 2018 року є платником єдиного податку 3-ї групи.

Для визначення суми оподатковуваних єдиним податком доходів потрібно виходити зі складу операцій, які призводять до виникнення доходів, і дати збільшення розміру доходів.

Питання, імовірно, пов’язано з положеннями пп. 3 п. 292.11 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі – ПКУ), відповідно до якого до складу доходу не включають суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання.

Інтерес до питання пов’язаний із тим, що органи ДФС у консультаціях відповідають на нього по-різному.

Наприклад, у роз’ясненні з розділу 108.01.02 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ ДФСУ дійшла висновку, що юридична особа, яка отримала поворотну фінансову допомогу в період перебування на загальній системі оподаткування, у разі переходу на спрощену систему оподаткування не зараховує такі кошти до доходу платника єдиного податку.

Водночас у консультації з журналу “Вісник. Офіційно про податки” № 33 (985) за 2018 рік Вікторія Попова, заступник начальника відділу методологічного супроводу адміністрування ресурсних, рентних платежів і місцевих податків Управління методологічного супроводу адміністрування податків, зробила протилежний висновок, зазначивши таке (http://www.visnuk.com.ua/ru/faq/question/2458):

“Відповідно до ПБО 15 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінку доходу може бути достовірно визначено. Отже, оскільки неповернена протягом 12 календарних місяців поворотна фінансова допомога зумовлює зростання власного капіталу, сума такої допомоги визнається доходом, який підлягає оподаткуванню єдиним податком”.

Варто зазначити, що фіскальний підхід висловлено й в індивідуальній податковій консультації ДФСУ від 22.06.2018 р. № 2798/6/99-99-12-02-04-15/ІПК:

“Суми, які позичальник відповідно до договору повинен повернути у визначений строк позикодавцю, є зобов’язаннями (п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 “Зобов’язання”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20…). Якщо на дату балансу раніше визнане зобов’язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

<…>

Отже, якщо Товариство є правонаступником заборгованості за договором безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, укладеного з фізичною особою у жовтні 2017 року, та отримало на баланс таку заборгованість згідно з передавальним актом, якщо така допомога не повернена протягом 12 календарних місяців з дня її отримання (у жовтні 2018 року), то сума допомоги (як зобов’язання, яке не підлягає погашенню у звітному періоді) має включатися до складу доходу платника єдиного податку у IV кварталі 2018 року”.

З приводу наявності таких суперечливих роз’яснень ДФСУ зазначимо таке.

Відповідно до пп. 2 п. 292.1 ПКУ, доходом платника єдиного податку – юридичної особи є будь-який дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПКУ.

У п. 292.3 ПКУ, своєю чергою, зазначено, що до суми доходу платника єдиного податку належить зараховувати вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг). Безоплатно отриманими є товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання й використані таким платником єдиного податку.

До суми доходу платника єдиного податку 3-ї групи, який є платником податку на додану вартість, за звітний період також потрібно зарахувати суму кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

До суми доходу платника єдиного податку 3-ї групи (юридичні особи) за звітний період зараховують вартість реалізованих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг), за які отримано попередню оплату (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених ПКУ.

Відповідно до п. 292.6 ПКУ датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку в грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передання безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку 3-ї групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

Для платника єдиного податку 3-ї групи (юридичні особи) датою отримання доходу також є дата відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), за які отримано попередню оплату (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених ПКУ.

Як видно з цих норм, за датою надходження коштів доходи в платника єдиного податку виникнути не могли, оскільки під час отримання поворотної фінансової допомоги він ще не був платником єдиного податку.

У такому разі в платника єдиного податку – юридичної особи, що є платником ПДВ, дохід міг би виникнути лише в разі списання в обліку кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

Але в наведеному в запитанні випадку ніякого списання заборгованості у 2018 році не відбувається та строк позовної давності щодо цієї заборгованості у 2018 році не минає. Отже, підстав для зарахування суми такої заборгованості до складу доходів у платника єдиного податку ми не вбачаємо.

Уважаємо необґрунтованими фіскальні висновки ДФСУ, оскільки зазначена ситуація не призводить до зростання власного капіталу, а зобов’язання щодо необхідності погашення заборгованості з поворотної фінансової допомоги на дату балансу залишається незмінним (нікуди не дівається).

Олег Коваль 

Консалтингова компанія “ЕКСПЕРТ”  

Опубліковано:
Інформаційно-правова пошукова система «ЛІГА:ЗАКОН»

*******

Усі права на цей матеріал належать Консалтинговій компанії «ЕКСПЕРТ». Будь-яке копіювання, передрук, поширення цілком або частково допускається винятково з письмового дозволу правовласника.