Наслідки помилкового неподання в 2017 році квартальних декларацій з податку на прибуток

Відповідно до п. 33.3 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. N 2755-VI (далі – ПКУ), базовий податковий (звітний) період – це період, за який платник податків зобов’язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів.

Положеннями п. 137.5 ПКУ передбачено, що річний податковий (звітний) період встановлюється, зокрема, для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 мільйонів гривень.

В п. 137.4 ПКУ встановлено, що податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком.

Відповідно до наданої у запитанні інформації обсяг доходів за наслідками 2016 року перевищив 20 млн. грн., а тому у 2017 році підприємство мало подавали декларації з податку на прибуток поквартально наростаючим підсумком.

Нагадаємо, що податкові декларації з податку на прибуток, які подаються за базовий звітний податковий період, що дорівнює календарному кварталу подаються протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного податкового кварталу (пп. 49.18.2 ПКУ).

Отже, підприємству потрібно подати декларації з податку на прибуток за 1-й квартал та за півріччя. З метою мінімізації розміру штрафів їх доцільно подати послідовно протягом одного дня.

За несвоєчасне подання цих двох декларацій до підприємства будуть застосовані штрафні санкції відповідно до п. 120.1 ПКУ. Якщо протягом року до підприємства не застосовувались штрафи з цієї підстави, то в наведеному випадку штраф складатиме 170 грн. за кожну декларацію, тобто 340 грн. (170х2).

Відразу зазначимо, що порушення строку подання декларацій не є виправленням помилки, а тому в даному випадку “самовиправні” штрафи за п. 50.1 ПКУ не застосовуються, а самі декларації матимуть тип “звітна”.

Якщо за наслідками поданих декларацій виникає сума податку до сплати в бюджет, то її слід сплатити.

Варто зазначити, що сплачуватись самостійно задекларована сума має протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації (п. 57.1 ПКУ). Отже, в такому разі суми податку будуть сплачені з порушенням граничного строку.

Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (п. 111.2 ПКУ).

Оскільки затримка сплати перевищуватиме 30 календарних днів, то відповідно до п. 126.1 ПКУ орган ДФС застосує штраф у розмірі 20% несвоєчасно сплаченої суми податку.

Щодо штрафів нагадаємо, що вони спочатку мають бути нараховані органом ДФС шляхом складання податкових повідомлень-рішень, на підставі яких платник податку сплатить їх до бюджету. Тобто “наперед” сплачувати їх не потрібно.

Пеня органом ДФС нараховується в автоматичному порядку за правилами ст. 129 ПКУ в день погашення податкових зобов’язань.

Варто відзначити, що при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного самостійно платником податків, нарахування пені починається після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання (пп. 129.1.3 ПКУ). Граничним строком сплати податку на прибуток за півріччя 2017 року є 18 серпня 2017 року. Відповідно, якщо податок буде сплачено з затримкою менше ніж на 90 календарних днів (до 16 листопада), то на цю суму пеня не нараховуватиметься.

В такому випадку пеня буде нарахована лише на несвоєчасно сплачену суму податку за 1-й квартал 2017 року, яку платник може побачити в кабінеті платника податку і самостійно сплатити. Відповідно до абз. 2 п. 129.4 ПКУ, пеня нараховується за кожний календарний день прострочення із розрахунку 100% річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Щодо адміністративної відповідальності, то відповідно до ст. 1632 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. N 8073-X, несвоєчасне подання посадовими особами підприємств платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторні дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від 10 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Олег Коваль,
Консалтингова компанія «ЕКСПЕРТ»

Опубліковано:
Довідково-правова система «ДІНАЙ»

*******

Усі права на цей матеріал належать Консалтинговій компанії «ЕКСПЕРТ». Будь-яке копіювання, передрук, поширення цілком або частково допускається винятково з письмового дозволу правовласника.