Щодо правомірності подання покупцем скарги на постачальника у зв’язку з зупиненням реєстрації податкової накладної

Блокування реєстрації податкових накладних спричинило чимало проблем, в тому числі, сумлінним платникам ПДВ. Зміни в законодавстві часто призводять до несвідомих помилковий дій платників податків та їх контрагентів. Не є виключенням і наведений у запитанні випадок подання скарги на постачальника.

Можливість подання скарги на постачальника в разі нереєстрації ним в установлені строки податкової накладної передбачена положеннями п. 201.10 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. N 2755-VI (далі – ПКУ), в якому зазначається:

“У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. …”.

Варто зазначити, що виділене формулювання “крім податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті” доповнено з 2017 року у зв’язку із змінами, внесеними до ПКУ Законом України від 21.12.2016 р. N 1797-VIII.

Отже, положеннями п. 201.10 ПКУ, чинними на сьогодні, прямо передбачено, що у випадку якщо строк реєстрації податкової накладної порушено у зв’язку із зупиненням реєстрації відповідно до п. 201.16 ПКУ, то скарга на постачальника (продавця) не подається.

Слід враховувати, що положеннями п. 201.10 ПКУ та п. 17 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 р. N 1246, також передбачено, що квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Тобто покупцю має бути відомо, що відсутність зареєстрованої податкової накладної зумовлена саме зупиненням її реєстрації органом ДФС.

Зауважимо, що положення п. 17 розділу III Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом МФУ від 28.01.2016 N 21 (далі – Порядок N 21), не приведено у відповідність до цих змін і в ньому не згадується про виключення із загального правила:

“У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця за формою згідно з (Д8) (додаток 8). …”.

Оскільки норми ПКУ є нормами вищої юридичної сили ніж норми Порядку N 21, то застосуванню підлягають саме норми ПКУ.

Вищезазначене дозволяє стверджувати, що подання скарги на постачальника у зв’язку з відсутністю реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлені строки є неправомірним, якщо така нереєстрація зумовлена діями органу ДФС, яким зупинена реєстрація цієї податкової накладної відповідно до норм п. 201.16 ПКУ.

Щодо наслідків того, що покупець все ж таки подав скаргу на постачальника, зазначимо наступне.

Штрафні санкції за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних накладаються відповідно до ст. 1201 ПКУ.

Разом з тим, у пунктах 1201.1 та 1201.2 ПКУ встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з п. 201.16 ПКУ штрафні санкції, передбачені цими пунктами, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування згідно з пп. 201.16.4 ПКУ.

Отже, протягом процедури зупинення реєстрації податкової накладної штрафні санкції за порушення строку реєстрації податкової накладної відповідно до ст. 1201 ПКУ не застосовуються.

В п. 201.10 ПКУ також передбачено, що протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених пп. 78.1.9 ПКУ, контролюючий орган зобов’язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з’ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов’язань з податку за такою операцією.

На нашу думку, позапланова перевірка щодо зазначеної операції має проводитись органом ДФС лише в разі належного подання скарги, а як було зазначено вище, подання скарги у випадку зупинення реєстрації податкової накладної є неправомірним.

Крім того, у пп. 201.16.2 ПКУ зазначено, що письмові пояснення та/або копії документів, подаються платником до контролюючого органу за основним місцем обліку. Далі такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Тобто фактично у органа ДФС вже є подані постачальником – платником ПДВ копії документів, які підтверджують постачання товарів, а з декларації з ПДВ видно, що податкові зобов’язання до декларації включено.

Таким чином, навіть якщо орган ДФС проведе перевірку, то ніяких негативних наслідків для постачальника це не матиме, оскільки податкові зобов’язання постачальник відобразив у декларації з ПДВ в повному обсязі та своєчасно відправив на реєстрацію податкову накладну.

Олег Коваль,
Консалтингова компанія «ЕКСПЕРТ»

Опубліковано:
Довідково-правова система «ДІНАЙ»

*******

Усі права на цей матеріал належать Консалтинговій компанії «ЕКСПЕРТ». Будь-яке копіювання, передрук, поширення цілком або частково допускається винятково з письмового дозволу правовласника.