Чи повинен платник акцизного податку складати акцизні накладні на власне споживання пального у разі заправлення паливних баків транспортних засобів підприємства на АЗС постачальників?
Відповідно до визначення, наведеного в пп. 14.1.212 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі – ПКУ), реалізацією пального є будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу / акцизного складу пересувного:
- до акцизного складу;
- до акцизного складу пересувного;
- для власного споживання чи промислової переробки;
- будь-яким іншим особам.
Отже, операції з фізичної передачі пального з акцизного складу / акцизного складу пересувного для власного споживання вважаються операціями з реалізації пального.
Водночас паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої не є акцизним складом (пп. «г» пп. 14.1.6 ПКУ).
Хоча у визначенні акцизного складу пересувного (пп. 14.1.61 ПКУ) аналогічного виключення немає, у зазначеному питанні слід враховувати положення ПКУ в сукупності.
Акцизні накладні складаються у випадках і за правилами, визначеними у ст. 231 ПКУ та Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, затвердженого наказом МФУ від 19.06.2019 р. № 262.
Положеннями абз. 2 п. 231.1 ПКУ встановлено, що платник акцизного податку зобов’язаний скласти акцизну накладну на обсяги пального, використаного для власного споживання. Виключення для обсягів пального, яке отримано на АЗС постачальників в паливний бак транспортних засобів та використаного для власного споживання, положеннями п. 231.1 ПКУ не встановлено.
Водночас таке виключення випливає з вимог пп. 213.1.12 та п. 232.3 ПКУ.
А саме, у пп. 213.1.12 ПКУ передбачено, що об’єктом оподаткування акцизним податком є операції з реалізації з акцизного складу / акцизного складу пересувного будь-яких обсягів пального понад обсяги, що:
- отримані з інших акцизних складів / акцизних складів пересувних, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних;
- ввезені (імпортовані) на митну територію України, що засвідчені належно оформленою митною декларацією;
- вироблені в Україні, реалізація яких є об’єктом оподаткування …, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних.
Тобто нових податкових зобов’язань з акцизного податку в разі власного споживання пального покупцем, яким було заправлено паливний бак автомобіля на АЗС постачальника, не повинно виникати.
Контроль виникнення об’єкта оподаткування щодо пального здійснюється за правилами п. 232.3 ПКУ шляхом реєстрації акцизних накладних межах обсягу, визначеного за формулою, яка включає, зокрема, вхідний показник обсягу пального за отриманими акцизними накладними постачальників.
При цьому останнім абзацом п. 232.3 ПКУ встановлено виключення, що на обсяги пального, що реалізується з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, через паливороздавальні або оливороздавальні колонки, платнику податку – отримувачу пального, зміна показника SАНаклОтр у такого платника податку – отримувача пального не відбувається.
Аналогічне зазначено в п. 33 Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого постановою КМУ від 24.04.2019 р. № 408.
Тобто з Системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового вилучаються обсяги пального, якими було заправлено на АЗС паливні баки транспортних засобів покупців. В даному випадку останню акцизну накладну на реалізацію складає розпорядник акцизного складу АЗС, яка підтверджує подальше споживання такого пального покупцями.
Отже, оскільки положеннями ПКУ передбачена відсутність збільшення обсягів пального за даними акцизних накладних, які складаються постачальниками на АЗС при заправленні пальним паливних баків автомобілів покупців, то у покупця – платника акцизного податку не виникають обсяги пального в Системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, на які потрібно складати акцизні накладні при власному споживанні.
Вищенаведене в сукупності дозволяє дійти висновку, що в разі заправлення платником акцизного податку паливних баків власних автомобілів на АЗС постачальників, у такого покупця не виникає потреби в складанні та реєстрації акцизних накладних на власне споживання такого пального.
Враховуючи, що окремі норми ПКУ щодо зазначеного питання дійсно не зовсім узгоджені між собою, звернемо також увагу на позицію ДПСУ.
Наприклад, в індивідуальній податковій консультації ДПСУ від 20.11.2019 р. № 1452/6/99-00-04-02-06-15/ІПК наведено, в тому числі, такий висновок:
«У випадку, якщо особа, що реалізує пальне з акцизного складу шляхом заправлення транспортних засобів Товариства через паливороздавальні колонки, зазначає в акцизній накладній на такі операції напрям використання пального “4”:
- в СЕА РПСЕ на обсяги, зазначені в такій акцизній накладній, не відбувається збільшення обсягу пального, на яке Товариство має право зареєструвати акцизні накладні та/або розрахунки коригування, а також коригування до заявок на поповнення обсягу залишку пального в Єдиному реєстрі акцизних накладних;
- у Товариства не виникає обов’язок складати акцизні накладні на власне споживання на обсяги пального, зазначені в такій накладній».
Отже, податковий орган врахувавши норми ПКУ в сукупності дійшов аналогічного висновку щодо відсутності необхідності складання акцизної накладної покупцем в наведеному випадку.
Аналогічні за змістом роз’яснення надані також в індивідуальних податкових консультаціях ДПСУ від 15.10.2019 р. № 754/6/99-00-04-02-05-15/ІПК, Офісу великих платників податків ДПС від 07.11.2019 р. № 1220/ІПК/28-10-30-02-11.
Олег Коваль
Консалтингова компанія “ЕКСПЕРТ”
Опубліковано:
Інформаційно-правова пошукова система «ЛІГА:ЗАКОН»