Придбання легкового автомобіля у фізичної особи – правила оподаткування у податкового агента
Насамперед нагадаємо, що згідно зі ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 р. № 2344-III, автомобіль – це колісний транспортний засіб, який приводиться в рух джерелом енергії, має не менше чотирьох коліс, призначений для руху безрейковими дорогами і використовується для перевезення людей та (чи) вантажів, буксирування транспортних засобів, виконання спеціальних робіт.
В цій же статті закону зазначено, що автомобіль легковий – це автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння не більше ніж дев’ять з місцем водія включно.
Дещо уточнене визначення легкового автомобіля наведено у п. 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 р. № 1306, відповідно до якого, легковий автомобіль – це автомобіль з кількістю місць для сидіння не більше дев’яти, з місцем водія включно, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів та їх багажу із забезпеченням необхідного комфорту та безпеки.
В разі придбання (купівлі) легкового автомобіля у фізичної особи компанія-покупець виплачує такій фізичній особі дохід.
Правила оподаткування такого доходу визначаються Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі – ПКУ).
Відповідно до пп. 164.2.4 ПКУ, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статей 172 – 173 ПКУ.
Відповідно до п. 173.2 ПКУ, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, не підлягає оподаткуванню.
Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.2 ПКУ (тобто 5%).
Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.1 ПКУ (тобто 18%).
Окремо зауважимо, що в даному випадку має значення статус продавця – фізичної особи як резидента України.
У випадку якщо фізична особа є нерезидентом, то незалежно від черговості продажу ним легкового автомобіля ставка ПДФО становитиме 18% (п. 173.6 ПКУ).
Також зазначимо, що для оподатковуваних доходів фізичних осіб в загальному порядку нараховується та утримується також військовий збір у розмірі 1,5% (пп. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).
Якщо це перший продаж легкового автомобіля фізичною особою – резидентом, то ні ПДФО, ні військового збору не виникатиме (пп. 1.7 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).
Далі звернемо увагу, що у разі якщо стороною договору купівлі-продажу об’єкта рухомого майна є юридична особа чи самозайнята особа, така особа вважається податковим агентом платника податку та зобов’язана виконати всі визначені функції податкового агента. При цьому податковий агент утримує податок за вищезазначеними ставками з урахуванням інформації про черговість продажу рухомого майна, зазначеної платником податку у договорі купівлі-продажу чи в окремій заяві (п. 173.3 ПКУ).
Тобто, якщо покупцем є юридична особа чи самозайнята особа, то така особа вважається податковим агентом.
Відповідно до пп. 14.1.180 ПКУ, податковий агент зобов’язаний нараховувати, утримувати та сплачувати податок до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам.
Якщо це другий, третій чи наступний продаж легкового автомобіля, то для розрахунку суми податків податковому агенту потрібно враховувати ставку податку, а також базу оподаткування, яка визначається відповідно до п. 173.1 ПКУ.
А саме, дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його ринкової вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку).
Середньоринкова вартість легкових автомобілів визначається щокварталу Міністерством економіки України у порядку, встановленому постановою КМУ від 10.04.2013 р. № 403 (для кожної марки, моделі таких транспортних засобів з урахуванням року випуску та пробігу, на підставі аналізу фактичних цін продажу відповідних транспортних засобів), і оприлюднюється на офіційному веб-сайті цього органу (https://www.me.gov.ua/Vehicles/CalculatePrice?lang=uk-UA&calculationMode=2).
Якщо платник вважає доцільним визначити ринкову вартість, то, як роз’яснює ДПСУ, така оцінка проводиться відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092.
На завершення розглянемо питання, чи потрібно податковому агенту відображати виплачені доходи у додатку 4ДФ до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, форма якого затверджена наказом МФУ від 13.01.2015 р. № 4.
Для усіх випадків, коли доходи від продажу легкового автомобіля оподатковуються ПДФО та військовим збором такі доходи відображаються з ознакою доходу «105», якому відповідно до Довідника ознак доходів фізичних осіб відповідає «частина доходів від операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна згідно з положеннями статті 173 розділу IV Кодексу (підпункт 164.2.4 пункту 164.2 статті 164 розділу IV Кодексу)».
А от якщо продаж легкового автомобіля здійснено фізичною особою – резидентом вперше і, відповідно, такі доходи звільнені від оподаткування, то має місце неврегульована ситуація. Пов’язано це з тим, що у п. 164.2 ПКУ йдеться лише про доходи, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, а в наведеному випадку – доходи звільнені. Тому ознака доходу «105» не зовсім підходить.
Можливим варіантом є ознака доходу «194», якій відповідно до Довідника ознак доходів фізичних осіб відповідають «інші доходи, які згідно з Кодексом не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (підпункт 165.1.49 пункту 165.1 статті 165 розділу IV Кодексу)».
З урахуванням того, що роз’яснень ДПСУ з цього питання знайти не вдалося, вважаємо, що податкові агенти можуть самостійно вирішити, яку ознаку доходу використовувати у додатку 4ДФ для звільнених від оподаткування доходів від першого продажу легкового автомобіля.
В будь-якому разі зазначимо, що відповідальність згідно з п. 119.1 ПКУ може бути застосована лише якщо «недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку», чого в випадку питання про коректну ознаку доходів немає.
Олег Коваль
Консалтингова компанія “ЕКСПЕРТ”
Опубліковано: Інформаційно-правова пошукова система «ЛІГА:ЗАКОН»