Наприклад, першою надійшла фарба біла від виробника «X» за ціною (умовно) 1 грн. за 1 шт., другою — фарба біла від виробника «X» за ціною 2 грн. за 1 шт., третьою — фарба біла від виробника «Y» за ціною 3 грн. за 1 шт.
Чи може комірник видати фарбу білу виробника «Y» першою і списати її за ціною 1 грн.? У залишках фізично залишається фарба виробника «X», але за ціною 2 грн. і 3 грн., що не відповідає обліковим даним бухгалтерії.
Чи впливає метод ФІФО на матеріальну відповідальність комірника у випадках такої пересортиці чи нестачі?
Як обліковуються запаси у місцях зберігання
Зазначимо, що одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх найменування або однорідна група, вид (п. 7 П(С)БО 9 «Запаси»). При необхідності подальшої класифікації ці групи запасів підрозділяються на підгрупи, а потім — на види, сорти, марки, типорозміри тощо. На підприємствах для класифікації запасів доцільно розробити номенклатуру, тобто систематизований перелік запасів, які використовуються підприємством. В номенклатурі кожному найменуванню, розміру, марці і сорту присвоюється номенклатурний номер (шифр, артикул), а також вказується одиниця виміру та ціна. Ідентичні запаси (наприклад, фарба виробника «X»), придбані за різними цінами, доцільно відображати за одним номенклатурним номером. В подальшому присвоєний запасам номенклатурний номер зазначається у всіх первинних документах, що засвідчують їх рух. Така організація обліку запасів покращує якість обліку запасів та попереджує випадки пересортиць. При цьому номенклатурний номер використовується як ознака (код), по якому можна визначити номер синтетичного рахунку, субрахунку, групу, підгрупу, найменування матеріалу, його сорт, розмір тощо. Таким чином, одиницею аналітичного обліку запасів є їх найменування або однорідна група, вид, тип, сорт, розмір тощо.
У місцях зберігання (на складах, в коморах) матеріально відповідальними особами ведеться кількісний облік руху запасів, тобто запаси обліковуються в натуральних одиницях.. При цьому кожна однорідна група (вид) запасів може позначатися матеріальним ярликом (форма М-16, затверджена наказом Міністерства статистики України від 21.06.1996 №193), який прикріплюється до місця зберігання запасів (п. 4.7, п. 4.6 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 10.01.2007 № 2; далі — Методрекомендації № 2)
Як застосовується метод ФІФО для оцінки запасів при їх вибутті
Оцінка запасів при їх вибутті (відпуск у виробництво, з виробництва, продаж тощо) здійснюється за одним з таких методів (п. 16 П(С)БО 9, п. 2.15 Методрекомендацій № 2):
• ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;
• середньозваженої собівартості;
• собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);
• нормативних затрат;
• ціни продажу.
Звертаємо увагу, що для всіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів.
Оцінка запасів за методом ФІФО базується на припущенні, що запаси використовуються у тій послідовності, у якій вони надходили на підприємство (відображені у бухгалтерському обліку), тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво (продаж та інше вибуття), оцінюються за собівартістю перших за часом надходження запасів (п. 20 П(С)БО 9, п. 2.19 Методрекомендацій № 2).
Припущення, яке використовує бухгалтер при обліку запасів за методом ФІФО, не означає, що комірник повинен визначити, яка з банок фарби надійшла першою і саме її відпустити у виробництво або у продаж.
Фактично, вимога щодо відпуску конкретної банки фарби, про яку йдеться у запитанні, відповідає бухгалтерському обліку запасів за ідентифікованою собівартістю. Але такий облік може застосовуватися лише щодо запасів, які не замінюють одне одного або відпускаються для виконання спеціальних замовлень і проектів (п. 17 П(С)БО 9, п. 2.17 Методрекомендацій № 2). Тому, у вашому випадку цей метод неможливо застосувати.
Розглянемо на прикладі, як застосовується метод ФІФО в обліку запасів. Для зручності відображення використаємо табличну форму з прикладу 3 у Додатку 1 до Методрекомендацій № 2).
Приклад. Застосування методу ФІФО для оцінки запасів при їх вибутті
На підприємство протягом 2010 року надійшла:
фарба біла від виробника «X» — 10 банок за ціною (умовно) 1 грн. за 1 шт. (березень 2010 р.);
фарба біла від виробника «X» — 25 банок за ціною 2 грн. за 1 шт. (квітень 2010 р.);
фарба біла від виробника «Y» — 40 банок за ціною 3 грн. за 1 шт. (квітень 2010 р.);
Із них відпущена (для бухобліку використовуємо метод ФІФО незалежно від фактичного відпуску комірником):
фарба біла від виробника «X» — 10 банок за ціною 1 грн. за 1 шт. (квітень, травень 2010 р);
фарба біла від виробника «X» — 25 банок за ціною 2 грн. за 1 шт. (травень 2010 р.);
фарба біла від виробника «Y» — 20 банок за ціною 3 грн. за 1 шт. (травень 2010 р.).
|
№ з/п |
Група/вид запасів |
Залишок на початок місяця |
Надходження |
Вибуття |
Залишок на кінець місяця |
|||||||||||
|
кіль
кість |
варт
ість за од. |
сума |
дата |
кіль
кість |
варт
ість за од. |
сума |
дата |
кіль
кість |
варт
ість за од. |
сума |
кіль
кість |
варт
ість за од. |
сума |
|||
|
Березень |
||||||||||||||||
|
1 |
Партія 1
(Виробник «X») |
|
|
|
15.03 |
10 |
1 |
10 |
|
|
|
|
10 |
1 |
10 |
|
|
2 |
Усього |
|
|
|
|
10 |
– |
10 |
|
|
|
|
10 |
– |
10 |
|
|
Квітень |
||||||||||||||||
|
3 |
Партія 1
(Виробник «X») |
10 |
1 |
10 |
|
|
|
|
14.04 |
5 |
1 |
5 |
5 |
1 |
5 |
|
|
4 |
Партія 2
(Виробник «X») |
|
|
|
11.04 |
25 |
2 |
50 |
|
|
|
|
25 |
2 |
50 |
|
|
5 |
Партія 3
(Виробник «Y») |
|
|
|
23.04 |
40 |
3 |
120 |
|
|
|
|
40 |
3 |
120 |
|
|
6 |
Усього |
10 |
– |
10 |
|
65 |
– |
170 |
|
5 |
– |
5 |
70 |
– |
175 |
|
|
Травень |
||||||||||||||||
|
7 |
Партія 1
(Виробник «X») |
5 |
1 |
5 |
|
|
|
|
11.05 |
5 |
1 |
5 |
– |
– |
– |
|
|
8 |
Партія 2
(Виробник «X») |
25 |
2 |
50 |
|
|
|
|
11.05 |
25 |
2 |
50 |
– |
– |
– |
|
|
9 |
Партія 3
(Виробник «Y») |
40 |
3 |
120 |
|
|
|
|
11.05 |
20 |
3 |
60 |
20 |
3 |
60 |
|
|
10 |
Усього |
70 |
– |
175 |
|
|
|
|
|
50 |
– |
115 |
20 |
– |
60 |
|
Як бачимо із наведеного прикладу, першою на підприємство надійшла партія фарби від виробника «X» за ціною 1 грн. за 1 банку. Тому, не зважаючи на те що надійшла друга партія фарби від цього ж виробника, але за іншою ціною, саме ціна фарби із першої партії береться до уваги при розрахунку вартості фарби, що відпускалася першою у квітні і травні.
Станом на 01.06.2010 на підприємстві обліковується 20 банок фарби виробника «Y» на суму 60 грн. В наступних місяцях при вибутті фарби у кількості до 20 банок підприємство має визначати її вартість за ціною 3 грн. за банку, незалежно від того, яка кількість ідентичного товару і по якій ціні буде поставлено на підприємство в ці місяці.
Як впорядкувати дані обліку в бухгалтерії та в місцях зберігання запасів
Слід зазначити, що на підприємствах, які здійснюють оцінку вибуття запасів із застосуванням методу ФІФО, можуть бути розбіжності між даними обліку в бухгалтерії і фактичної наявності в місцях зберігання (в коморі, на складі тощо). Це обумовлено тим, що, як було зазначено вище, у місцях зберігання ведеться лише кількісний облік запасів, а бухгалтерський облік ґрунтується саме на припущенні «ФІФО».
Оскільки облік ведеться за позицією «фарба біла», то від комірника не вимагається відпуск саме першої банки фарби, яка надійшла. Тому порушень з його боку не вбачається.
Для впорядкування даних обліку в бухгалтерії і на складі рекомендуємо періодично проводити інвентаризацію відповідно до Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1994 № 69. За результатами інвентаризації привести у відповідність дані обліку в бухгалтерії та на складі.
Чи впливає метод ФІФО на матеріальну відповідальність комірника
Щодо питання, чи впливає метод ФІФО на матеріальну відповідальність комірника, зазначимо, що повна матеріальна відповідальність працівника передбачена, зокрема, у таких випадках (ст. 134 Кодексу законів про працю України):
• між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до ст. 1351 КЗпП укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей;
• майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами;
• шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування;
• відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків.
В нашому випадку жодних порушень з боку комірника не виявлено.
На завершення публікації нагадаємо, що з комірником підприємство повинно укласти договір про повну матеріальну відповідальність оскільки він відповідальний за збереження запасів на складі.
Олег Коваль,
Консалтингова компанія «ЕКСПЕРТ»
Опубліковано 07.06.2010р.:
Журнал «Головбух» № 21
*******
Усі права на цей матеріал належать Консалтинговій компанії «ЕКСПЕРТ». Будь-яке копіювання, передрук, поширення цілком або частково допускається винятково з письмового дозволу правовласника.