Насамперед нагадаємо, що відповідно до ст. 148 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV (далі – ЦКУ) учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. При цьому порядок і строки її виплати встановлюються статутом товариства та Законом України «Про господарські товариства» від 19.09.91 р. № 1576-XII (далі – Закон про товариства). Згідно зі ст. 54 цього Закону виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому учасник вийшов з ТОВ, і у строк до 12 місяців з дня виходу. Вищий господарський суд України звертає увагу на те, що норми статуту щодо порядку та строків розрахунків з учасником, який вийшов з товариства, мають відповідати ст. 54 Закону про товариства (абзац сьомий п. 3.7 Рекомендацій від 28.12.2007 р. № 04-5/14). Інакше кажучи, розрахунки треба проводити не пізніше 12-місячного строку з дня виходу засновника-нерезидента.
Зміни, пов’язані з виходом засновника та зменшенням статутного капіталу товариства, мають бути належним чином зареєстровані. Порядок державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи встановлено ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» від 15.05.2003 р. № 755-IV (далі – Закон про реєстрацію).
Отже, якщо засновник вийшов із товариства протягом 2009 року і саме в цьому році зареєстровані відповідні зміни, то його частка цілком правомірно може залишатись неповерненою станом на кінець року. Законодавство при цьому не порушується.
Порядок податкового обліку операцій регулює Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 334/94-ВР (далі – Закон про прибуток). Відповідно до пп. 4.1.6 ст. 4 цього Закону валовий дохід включає доходи, у тому числі у вигляді сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку. При цьому одержувач поворотної фінансової допомоги не збільшує валові доходи на суму умовно нарахованих процентів.
Поворотною фінансовою допомогою вважається сума коштів, передана платникові податку в користування на визначений строк за договорами, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами (п. 1.22.2 ст. 1 Закону про прибуток).
Аналогічне твердження можна знайти в п. 1 частини другої Узагальнюючого податкового роз'яснення щодо застосування підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» стосовно відображення в податковому обліку операцій з одержання та повернення сум поворотної фінансової допомоги (позики), затвердженого наказом ДПАУ від 24.01.2003 р. № 26 (далі – Роз’яснення № 26).
З наведених положень випливає: одержувач коштів має спочатку отримати, а в майбутньому повернути ту саму кількість коштів, оскільки бере їх в борг.
На момент внесення грошових коштів до статутного фонду відбувалось придбання корпоративних прав товариства нерезидентом, яке згідно з пп. 1.28.2 ст. 1 Закону про прибуток для цілей податкового обліку вважається фінансовою інвестицією. Інакше кажучи, відбувалося передання грошових коштів у власність товариства в обмін на емітовані ним корпоративні права. Згідно з пп. 4.2.5 ст. 4 цього Закону такі кошти не включалися до складу валового доходу.
Після виходу співзасновника з товариства така інвестиція підлягає поверненню згідно з законодавством, яким, як зазначалось вище, встановлені строки повернення. При цьому вартість інвестиції здебільшого буде іншою, ніж та сума, яку засновник вносив до статутного фонду підприємства. Це пов’язано з тим, що він має одержати не суму внеску до статутного фонду, а частку майна товариства, пропорційну його частці у статутному фонді станом на дату виходу з товариства.
Отже, вихід учасника з ТОВ не змінює суті господарської операції внесення коштів, які були свого часу передані до товариства саме як фінансові інвестиції. Факт неповернення інвестиції на кінець звітного періоду (року) не впливатиме на податковий облік. Такий висновок підтверджує також судова практика. Зокрема, Вищий адміністративний суд України вважає, що сума, яка підлягає виплаті учасникові-нерезидентові у зв’язку з виходом з ТОВ після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу, не підпадає під визначення поворотної фінансової допомоги, а тому не підлягає включенню до валового доходу відповідно до пп. 4.1.6 ст. 4 Закону прибуток (постанова від 10.04.2008 р. № К-1995/08).
Олег Коваль,
Консалтингова компанія «ЕКСПЕРТ»
Опубліковано 01.02.2010р.:
Журнал «Справочник Экономиста»
*******
Усі права на цей матеріал належать Консалтинговій компанії «ЕКСПЕРТ». Будь-яке копіювання, передрук, поширення цілком або частково допускається винятково з письмового дозволу правовласника.