Зупинення реєстрації податкових накладних і розрахунків коригування до них урегульовано п. 201.16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі – ПКУ) та наказом МФУ від 13.06.2017 р. № 567, яким затверджено Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Положеннями пп. 201.16.2 ПКУ передбачено, що платник ПДВ має право подати письмові пояснення та/або копії документів до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають після дати виникнення податкового зобов’язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.
За правилами, встановленими пп. 201.16.4 ПКУ, податкову накладну / розрахунок коригування, реєстрацію якої/якого в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) було зупинено, реєструють у день настання однієї з таких подій:
а) ухвалено рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН;
б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.
Тобто у разі виникнення (збільшення) податкових зобов’язань подання документів здійснює постачальник, який спрямовував на реєстрацію податкову накладну або розрахунок коригування.
У наведеному випадку податкові зобов’язання постачальника не тільки не виникають, а, навпаки, зменшуються. Положеннями п. 201.16 ПКУ не конкретизовано, хто з платників ПДВ має подавати документи, щоб розрахунок коригування було зареєстровано в ЄРПН.
Нагадаємо, що відповідно до п. 192.1 ПКУ розрахунок коригування, створений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яку складено на отримувача – платника ПДВ, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
Згідно з п. 1201.1 ПКУ відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних і розрахунків коригування застосовують до платника ПДВ, на якого відповідно до вимог ст. ст. 192 та 201 ПКУ покладено обов’язок щодо такої реєстрації.
Було б логічно припустити, що й документи для розблокування реєстрації розрахунку коригування, за яким сума постачання зменшується, мав би також подавати покупець. Проте в роз’ясненні з розділу 101.17 ресурсу ЗІР ДФСУ зазначено, що в разі зупинення реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування на зменшення податкових зобов’язань Повідомлення подає платник податків – продавець, зазначений у розрахунку коригування та податковій накладній, яку коригують.
Аналогічне роз’яснення надано й ДФСУ в листі від 06.09.2017 р. № 2723/99-99-07-05-01-18.
Отже, у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної, який передбачає зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг, пояснення та/або копії документів, зазначені в пп. 201.16.1 ПКУ та наказі МФУ від 13.06.2017 р. № 567, згідно з роз’ясненням ДФСУ має подавати постачальник.
Олег Коваль,
Консалтингова компанія «ЕКСПЕРТ»
Опубліковано:
Інформаційно-правова пошукова система «ЛІГА:ЗАКОН»
*******
Усі права на цей матеріал належать Консалтинговій компанії «ЕКСПЕРТ». Будь-яке копіювання, передрук, поширення цілком або частково допускається винятково з письмового дозволу правовласника.