Податкові накладні та розрахунки коригування до них складають та заповнюють за правилами, встановленими нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі – ПКУ) та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом МФУ від 31.12.2015 р. № 1307 (далі – Порядок № 1307).
Відповідно до п. 192.1 ПКУ, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або в разі повернення постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної (далі – РК), складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
РК складають також у випадку виправлення помилок, допущених під час складання податкової накладної, зокрема, не пов’язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
Перелік реквізитів, які не можна виправити в податковій накладній, наведено в п. 21 Порядку № 1307: “Не допускається виправлення даних щодо дати складання податкової накладної та її порядкового номера”.
З урахуванням цього можна зазначити, що оскільки дата отримання передоплати залишається незмінною, то і сума податкових зобов’язань за цією податковою накладною має залишатись незмінною. Змінитись має тільки номенклатура постачання, для чого і має бути складено РК.
При цьому щодо реєстрації РК у ЄРПН в п. 192.1 ПКУ зазначається, що він підлягає реєстрації:
• постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;
• отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
Наведене вище говорить про те, що норми ПКУ прямо передбачають можливість змін у податковій накладній, які не призводять до зміни загальної суми компенсації і такий “нульовий” РК реєструє в ЄРПН постачальник.
У згаданій в запитанні індивідуальній податковій консультації ДФСУ від 27.10.2017 р. № 2417/6/99-99-15-03-02-15/ІПК зазначено:
“Згідно з формою додатка 2 до податкової накладної у графі 1 розділу Б розрахунку коригування “№ з/п рядка податкової накладної, що коригується” зазначається порядковий номер рядка податкової накладної, який коригується.
Отже, у разі необхідності збільшення кількості позицій найменувань товарів/послуг у податковій накладній, платник податку складає нову податкову накладну із зазначенням у ній таких нових позицій та дати складання, що відповідає даті настання першої події за такою операцією, та зобов’язаний зареєструвати таку накладну в ЄРПН”.
У наведеній ІПК ДФСУ не наводить жодної норми ПКУ, яка передбачала би складання двох документів у звичайній ситуації, коли покупець вирішує на суму передоплати взяти інший товар.
На нашу думку, рішення покупця отримати інший товар, ніж планувалося спочатку, у рахунок передоплати підтверджується видатковою накладною, додатковою угодою до договору тощо. Під час складання такого документа виникає підстава для коригування номенклатури постачання, яке має бути здійснено одним РК.
В аналогічному порядку здійснюється виправлення помилок у податковій накладній у випадках, якщо постачальник вписав до податкової накладної неправильну номенклатуру. Виправлення здійснюється одним РК.
Загальна сума постачання товарів від цього не змінюється, а тому сумарний підсумок такого РК буде нульовим.
Будь-які обмеження щодо складання РК, зокрема, зазначені в згаданій ІПК, суперечать нормам ПКУ.
Олег Коваль,
Консалтингова компанія «ЕКСПЕРТ»
Опубліковано:
Інформаційно-правова пошукова система «ЛІГА:ЗАКОН»
*******
Усі права на цей матеріал належать Консалтинговій компанії «ЕКСПЕРТ». Будь-яке копіювання, передрук, поширення цілком або частково допускається винятково з письмового дозволу правовласника.