Щодо обмеження перебування на єдиному податку для фізичних осіб – нерезидентів

Відповідно до згаданого пп. 291.5.7 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. N 2755-VI (далі – ПКУ) не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп, зокрема, фізичні особи – нерезиденти.

Слід мати на увазі, що для українського податкового законодавства поняття іноземця та нерезидента не є тотожними.

Іноземцем є особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав (п. 6 частини 1 ст. 1 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” від 22.09.2011 р. N 3773-VI та абз. 5 ст. 1 Закону України “Про громадянство України” від 18.01.2001 р. N 2235-III).

Нерезидентами вважаються фізичні особи, які не є резидентами України (пп. “в” пп. 14.1.122 ПКУ).

Відповідно до пп. 14.1.213 ПКУ, достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому ПКУ, або її реєстрація як самозайнятої особи. Самозайнятою особою вважається, в тому числі, платник податку який є фізичною особою – підприємцем (пп. 14.1.226 ПКУ).

Державна реєстрація іноземця як фізичної особи – підприємця згідно з ПКУ означає його визнання як резидента України.

А оскільки з моменту держреєстрації фізичної особи – підприємця він вважатиметься резидентом, то положення пп. 291.5.7 ПКУ не перешкоджатимуть йому обрати спрощену систему оподаткування його підприємницької діяльності на території України.

Окремо зазначимо, що до держреєстрації як ФОП іноземцю потрібно буде отримати номер картки платника податку відповідно до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міндоходів від 10.12.2013 р. N 779.

Положеннями пп. 298.1.1 ПКУ встановлено, що для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву в один з таких способів:

1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством;

4) державному реєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця.

Форма заяви про застосування спрощеної системи оподаткування затверджена наказом МФУ від 20.12.2011 р. N 1675.

Відповідно до п. 294.4 та пп. 298.1.2 ПКУ, для зареєстрованих в установленому порядку ФОП, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку.

Для зареєстрованих в установленому законом порядку ФОП, які протягом 10 календарних днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, перший податковий (звітний) період починається з дня їх державної реєстрації.

Таким чином, іноземець може зареєструватись як ФОП з обранням спрощеної системи оподаткування (єдиного податку), оскільки він при реєстрації ФОП вважатиметься резидентом України для цілей застосування податкового законодавства.

Олег Коваль,
Консалтингова компанія «ЕКСПЕРТ»

Опубліковано:
Довідково-правова система «ДІНАЙ»

*******

Усі права на цей матеріал належать Консалтинговій компанії «ЕКСПЕРТ». Будь-яке копіювання, передрук, поширення цілком або частково допускається винятково з письмового дозволу правовласника.