Насамперед нагадаємо, що мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.
При цьому відповідно до ст. 95 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 р. (далі – КЗпП) та ст. 3 Закону України “Про оплату праці” від 24.03.1995 р. N 108/95-ВР, мінімальна заробітна плата – це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах.
Норми праці – це норми виробітку, часу, обслуговування, чисельності, що встановлюються для працівників відповідно до досягнутого рівня техніки, технології, організації виробництва і праці (ст. 85 КЗпП).
На 2017 рік мінімальна заробітна плата встановлена: у місячному розмірі в сумі 3200,00 гривень, а у погодинному розмірі – в сумі 19,34 гривні (ст. 8 Закону України “Про Державний бюджет України на 2017 рік” від 21.12.2016 р. N 1801-VIII).
Отже, мінімальна заробітна плата – це державна гарантія за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Оскільки працівнику за його проханням встановлено неповний робочий день (норма його праці є меншою), то, відповідно, і розмір нарахованої заробітної плати може бути меншим за мінімальний розмір заробітної плати, встановленої на місяць.
Податковим законодавством передбачено утримання із зарплати працівників податку на доходи фізичних осіб за ставкою 18% (п. 167.1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. N 2755-VI (далі – ПКУ) з урахуванням можливості зменшення бази оподаткування на розмір податкової соціальної пільги за правилами, встановленими ст. 169 ПКУ) та військового збору за ставкою 1,5% (пп. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Щодо згаданого у запитанні єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), то він нараховується “зверху” на заробітну плату працівників за правилами, встановленими Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 р. N 2464-VI (далі – Закон N 2464) та Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом МФУ від 20.04.2015 р. N 449 (далі – Інструкція N 449).
В загальному порядку ЄСВ нараховується за ставкою 22%. А саме, відповідно до частини 5 ст. 8 Закону N 2464, ЄСВ для платників, зазначених у ст. 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22% до визначеної ст. 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
Цими ж положеннями також передбачено, що у разі якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки ЄСВ. При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка ЄСВ, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.
Разом з тим частиною 13 ст. 8 Закону N 2464 передбачено, що ЄСВ для підприємств, установ і організацій, в яких працюють інваліди, встановлюється у розмірі 8,41% визначеної п. 1 ч. 1 ст. 7 цього Закону бази нарахування ЄСВ для працюючих інвалідів. Жодних додаткових вимог до бази обкладення ЄСВ щодо заробітної плати інвалідів положення ч. 13 ст. 8 Закону N 2464 не передбачають.
Тобто особливість визначення бази нарахування ЄСВ для штатних працівників в розмірі не менше мінімальної заробітної плати не стосується працівників, яким встановлена група інвалідності. Для таких працівників сума єдиного внеску розраховується з фактично нарахованої заробітної плати незалежно від її розміру. Зазначене підтверджується також у листі ДФСУ від 29.01.2016 р. N 1394/5/99-99-17-03-03-16.
До фактично нарахованої зарплати працівника-інваліда застосовується ставка ЄСВ в розмірі 8,41% (листи ДФСУ від 06.04.2017 р. N 7121/6/99-99-13-02-03-15, від 09.06.2016 р. N 12816/6/99-99-13-02-03-15, від 27.11.2015 р. N 25385/6/99-99-17-03-01-15 тощо).
Варто звернути увагу на положення п. 7 розділу III Інструкції N 449, відповідно до яких, підтвердженням встановлення працівнику інвалідності є завірена копія довідки до акта огляду в медико-соціальній експертній комісії про встановлення групи інвалідності. Завірення копії довідки здійснюється безпосередньо підприємством, установою або організацією. Нарахування ЄСВ у розмірах, визначених пунктами 5 – 7 розділу III Інструкції N 449, здійснюється з дати встановлення групи інвалідності, але не раніше одержання завіреної копії довідки до акта огляду в медико-соціальній експертній комісії, та закінчується датою припинення інвалідності.
В запитанні зазначено, що документ про встановлення інвалідності видано працівнику кілька місяців тому, а приніс він його лише в поточному місяці.
З урахуванням вимог п. 7 розділу III Інструкції N 449 вважаємо, що попередні місяці перерахунку не підлягають, а за поточний місяць вже слід застосовувати ставку 8,41%. Для уникнення неузгодженостей на копії документа про встановлення інвалідності доцільно записати: отримано __.__.2017 року (перший робочий день поточного місяця).
Щодо Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за формою N Д4, затвердженого наказом МФУ від 14.04.2015 р. N 435, зазначимо такі особливості.
В заголовній частині Звіту з ЄСВ (рядок 15) зазначається середньооблікова кількість штатних працівників, в тому числі, окремо зазначається щодо працівників, яким встановлена інвалідність. Зазначений рядок тепер має заповнюватись.
У таблиці 1 Звіту з ЄСВ окремо виділяється:
• рядок 2.2 – сума нарахованої заробітної плати працюючому інваліду;
• рядок 3.2 – сума ЄСВ, нарахованого на суми заробітної плати працюючих інвалідів;
• рядок 6.4 – буде перенесено значення рядка 3.2.
При заповненні таблиці 6 Звіту з ЄСВ у графі 9 “Код категорії застрахованої особи” зазначається “2” – “Працюючі інваліди на підприємствах, в установах і організаціях”.
Олег Коваль,
Консалтингова компанія «ЕКСПЕРТ»
Опубліковано:
Довідково-правова система «ДІНАЙ»
*******
Усі права на цей матеріал належать Консалтинговій компанії «ЕКСПЕРТ». Будь-яке копіювання, передрук, поширення цілком або частково допускається винятково з письмового дозволу правовласника.