Податкові накладні складаються відповідно до положень ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. N 2755-VI (далі – ПКУ) та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом МФУ від 31.12.2015 р. N 1307 (далі – Порядок N 1307).
Дата виписування (складання) податкової накладної належить до переліку обов’язкових реквізитів, встановлених у п. 201.1 ПКУ.
Відповідно до п. 5 Порядку N 1307, дата складання податкової накладної заповнюється цифрами у такій послідовності: день місяця (дві цифри), місяць (дві цифри), рік (чотири цифри).
Таким чином, дата виписування (складання) податкової накладної містить в собі дані про календарний день, календарний місяць та календарний рік.
Нагадаємо, що Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році” від 24.12.2015 р. N 909-VIII було внесено зміни до ПКУ. Зокрема, п. 201.10 ПКУ було доповнено абзацом такого змісту:
“Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту”.
Щодо поставленого питання вважаємо доцільним спочатку навести позицію ДФСУ. В листах ДФСУ від 14.11.2016 р. N 24490/6/99-99-15-03-02-15 та від 13.09.2016 р. N 19854/6/99-99-15-03-02-15 було зроблено висновок, що “податкова накладна, складена з помилковою датою, не дає можливості ідентифікувати період здійснення операції з постачання товарів/послуг, а тому платник ПДВ – покупець товарів/послуг не має права на включення до складу податкового кредиту суми ПДВ, зазначеної у такій податковій накладній”. Аналогічне роз’яснення міститься також в інформаційному ресурсі ЗІР ДФСУ.
Не можемо в повній мірі погодитись з таким висновком з урахуванням наступного.
Відповідно до пп. 14.1.181 ПКУ, податковий кредит – сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов’язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V ПКУ.
В ст. 33 ПКУ передбачається, що податковим періодом визнається встановлений ПКУ період часу, з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата окремих видів податків та зборів. Податковий період може складатися з кількох звітних періодів. При цьому базовим податковим (звітним) періодом є період, за який платник податків зобов’язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів.
Для цілей ПДВ звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, окремо визначених ПКУ, календарний квартал (п. 202.1 ПКУ, розділ ІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом МФУ від 28.01.2016 р. N 21).
Податкова декларація з податку на додану вартість містить графу 02 “Звітний (податковий) період”, в якій відображається календарний рік, а також відповідний квартал або місяць року, за який подається декларація.
Надалі зупинимось на найбільш поширеному податковому періоді серед платників ПДВ – календарному місяці.
Як видно з листів ДФСУ, в разі помилки в даті складання податкової накладної ДФСУ вбачає неможливість ідентифікувати період, до якого належить така податкова накладна.
Як вже було зазначено вище, дата виписування (складання) податкової накладної містить в собі дані про календарний день, календарний місяць та календарний рік.
Для ідентифікації місячного податкового періоду потрібні дані податкової накладної щодо місяця та року її складання (третя-восьма цифри у графі дати складання податкової накладної).
З урахуванням цього, в разі допущення помилки постачальником в даті складання податкової накладної, яка стосується календарного місяця та/або року (третя-восьма цифри дати), то можна погодитись, що з питанням ідентифікації періоду є ускладнення.
Водночас, в разі допущення помилки в даті складання податкової накладної, яка стосується конкретного дня (перші дві цифри), але при цьому календарний місяць та рік заповнені вірно, то податковий період цілком можна ідентифікувати оскільки вони співпадатимуть з відповідним періодом податкової декларації з ПДВ.
Наприклад, якщо податкова накладна повинна бути складеною 28.11.2016 року, але постачальник помилково склав її 29.11.2016 року, зареєструвавши в ЄРПН, то податковий період листопад 2016 року за такою податковою накладною є цілком ідентифікованим (заповненим вірно).
В такому разі, в разі допущення помилки в перших двох цифрах дати складання податкової накладної, вважаємо, що покупець може відобразити податковий кредит з ПДВ відповідно до останнього абзацу п. 201.10 ПКУ, оскільки податковий період в податковій накладній зазначено вірно (тобто він є ідентифікованим).
З вищенаведеного можна зробити висновок, що при відображенні податкового кредиту на підставі податкових накладних, складених з помилкою в даті складання, слід бути готовим до можливої необхідності оскарження рішень органу ДФС, оскільки при перевірках, ймовірно, будуть враховуватись перевіряючими згадані листи ДФСУ. Для уникнення цього ризику податкова накладна повинна бути складена правильною датою.
На завершення зазначимо, що все вищевикладене рівною мірою стосується також дати складання розрахунків коригування до податкових накладних, які складаються у випадках, встановлених у ст. 192 ПКУ.
Олег Коваль,
Консалтингова компанія «ЕКСПЕРТ»
Опубліковано:
Довідково-правова система «ДІНАЙ»
*******
Усі права на цей матеріал належать Консалтинговій компанії «ЕКСПЕРТ». Будь-яке копіювання, передрук, поширення цілком або частково допускається винятково з письмового дозволу правовласника.