Відповідно до пп. 16.1.3 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі – ПКУ), платник податків зобов’язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Порядок подання податкових декларацій до контролюючих органів встановлено в ст. 49 ПКУ, в якій передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ПКУ).
При цьому у п. 49.2 ПКУ встановлюється, що платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Нагадаємо, що об’єктом оподаткування є операції платників податку з (п. 185.1 ПКУ):
• постачання товарів (пп. 14.1.191 ПКУ), місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ, у тому числі операції з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
• постачання послуг (пп. 14.1.185 ПКУ), місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ;
• ввезення товарів на митну територію України;
• вивезення товарів за межі митної території України;
• постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Показниками, що підлягають відображенню в декларації з ПДВ, можуть вважатись, зокрема, вхідний ПДВ за податковими накладними на придбання товарів чи послуг, зміна суми компенсації (розрахунки коригування до податкових накладних) чи від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту попереднього періоду.
Отже, якщо ніяких операцій протягом місяця не було і у попередньому періоді не було від’ємного значення, то декларувати в поточному періоді нічого.
Певні питання щодо розповсюдження п. 49.2 ПКУ на декларацію з ПДВ спричинюють положення п. 203.1 розділу V «Податок на додану вартість» ПКУ, відповідно до яких податкова декларація з ПДВ подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Тобто в цьому пункті не наводиться правил аналогічних встановленим у загальному п. 49.2 ПКУ: «за звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню».
Для відповіді на поставлене питання варто звернути увагу на роз’яснення ДФСУ, надані, зокрема, у листах від 21.10.2016 р. № 22818/6/99-95-42-01-15, від 14.12.2015 р. № 26561/6/99-99-19-03-02-15 та від 24.11.2015 р. № 25043/6/99-99-19-03-02-15, в яких зроблено наступний висновок:
«У разі якщо платником податку господарська діяльність протягом звітного (податкового) періоду не проводилась та відсутні показники, які підлягають декларуванню (в тому числі суми від’ємного значення попередніх періодів), то податкова декларація з ПДВ за такий звітний (податковий) період на підставі п. 49.2 ст. 49 ПКУ платником може не подаватися».
Отже, ДФСУ поширює норми п. 49.2 ПКУ на декларацію з ПДВ.
Крім того, у п. 9 розділу III Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом МФУ від 28.01.2016 р. № 21 (далі – Порядок № 21), прямо передбачається, що декларація 0110 «Загальна» подається платником за звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до ПКУ.
Таким чином, платник ПДВ має можливість подати декларацію з ПДВ з нульовими значеннями показників у рядках декларації, що, на нашу думку, є більш доцільним.
При цьому, платник ПДВ може вирішити не подавати декларацію за такий місяць, оскільки така можливість встановлена як у п. 49.2 ПКУ, так і у п. 9 розділу III Порядку № 21. Відповідальність за неподання декларації, передбачена п. 120.1 ПКУ, в цьому випадку не повинна застосовуватись.
Олег Коваль,
Консалтингова компанія «ЕКСПЕРТ»
Опубліковано:
Інформаційно-правова пошукова система «ЛІГА:ЗАКОН»
*******
Усі права на цей матеріал належать Консалтинговій компанії «ЕКСПЕРТ». Будь-яке копіювання, передрук, поширення цілком або частково допускається винятково з письмового дозволу правовласника.