Насамперед нагадаємо, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених ПКУ та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п. 109.1 ПКУ).
Строки давності встановлені у ст. 102 ПКУ. За загальним правилом (крім винятків, прямо передбачених у ст. 102 ПКУ), контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня – у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст. 39 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації (п. 102.1 ПКУ).
У п. 114.1 ПКУ встановлюється, що граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов’язань, визначеним ст. 102 ПКУ.
Також у п. 113.1 ПКУ передбачено, що застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються в тому ж самому порядку, визначеному ПКУ для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов’язань.
З урахуванням цього, положеннями ПКУ передбачено єдині строки давності як для донарахування грошових (податкових) зобов’язань, так і для застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм податкового законодавства.
Що стосується пені, то вона нараховується на суму податкового боргу (пп. 129.1.1 ПКУ).
У п. 102.1 ПКУ також передбачено, що у випадку коли протягом строку давності контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Оскільки податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений строк (пп. 14.1.175 ПКУ), а після закінчення граничних строків давності грошові зобов’язання вже не можуть бути донараховані органом ДФС, то й питання пені також не виникатиме.
Олег Коваль,
Консалтингова компанія «ЕКСПЕРТ»
Опубліковано:
Інформаційно-правова пошукова система «ЛІГА:ЗАКОН»
*******
Усі права на цей матеріал належать Консалтинговій компанії «ЕКСПЕРТ». Будь-яке копіювання, передрук, поширення цілком або частково допускається винятково з письмового дозволу правовласника.