Відразу зазначимо, що в межах цієї публікації мова буде йти про застосування положень ст. 159 ПКУ в редакції до 2015 року (щодо врегулювання сум заборгованості) з урахуванням чинних положень п. 17 підрозділу 4 розділу ХХ “Перехідні положення” ПКУ і стосуватиметься обліку підприємства-боржника – платника податку на прибуток.
Спочатку звернемо увагу на бухгалтерський облік, в якому сума заборгованості перед постачальником вже була відображена на субрахунку 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками” і визнання її судом лише підтверджує наявність такої заборгованості.
Сума штрафу на підставі рішення суду в 2015 році відображається записом Дт 948 “Визнані штрафи, пені, неустойки” Кт 685 “Розрахунки з іншими кредиторами”.
Перерахування коштів відображається Дт 631 Кт 311 (в частині заборгованості за отримані товари) та Дт 685 Кт 311 (в частині штрафу).
Тепер розглянемо нюанси впливу на оподаткування.
Розділ ІІІ ПКУ в частині нарахованих у 2015 році штрафів не містить ніяких коригувань. А тому такі суми враховуються при визначенні фінансового результату та об’єкту оподаткування в загальному порядку.
Певна особливість полягає у коригуваннях щодо суми заборгованості за товари/роботи/послуги перед постачальником, передбачених у п. 17 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ, що для боржника полягають в наступному.
Відповідно до цього пункту ПКУ, з метою оподаткування відображення в обліку продавця та покупця заборгованості, що виникла у зв’язку із затримкою в оплаті товарів, виконаних робіт, наданих послуг, якщо заходи щодо стягнення таких боргів розпочато відповідно до п. 159.1 ПКУ у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року, здійснюється до повного погашення чи визнання такої заборгованості безнадійною у такому порядку.
Тобто положення п. 17 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ передбачають врахування норм ст. 159 ПКУ в редакції до 01.01.2015 року, які стосувались сум заборгованості за умови, коли до 2015 року:
• постачальник – платник податку на прибуток звертається до суду з позовом (заявою) про стягнення заборгованості з такого покупця або про порушення справи про його банкрутство чи стягнення заставленого ним майна;
• за поданням постачальника нотаріус вчиняє виконавчий напис про стягнення заборгованості з покупця або стягнення заставленого майна (крім податкового боргу).
З урахуванням цього, звернення постачальника до суду в 2014 році, рішення суду за яким набрало чинності в 2015 році, передбачає необхідність застосування покупцем положень згаданого п. 17 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ.
В такому разі платник податку – покупець зобов’язаний збільшити фінансовий результат до оподаткування на вартість заборгованості, визнану судом в 2015 році (у податковому періоді, на який припадає день набрання законної сили рішення суду про визнання (стягнення) такої заборгованості) (пп. 1.1 п. 17 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ).
В наступних податкових періодах, коли покупець погашає суму визнаної судом заборгованості або її частину (самостійно або за процедурою примусового стягнення), такий покупець зменшує фінансовий результат до оподаткування на суму такої заборгованості (її частини) за наслідками податкового періоду, на який припадає таке погашення (пп. 1.2 п. 17 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ).
Таким чином, наведений у запитанні випадок підпадає під дію положень п. 17 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ, оскільки постачальник товарів, який також є платником податку на прибуток, звернувся до суду в 2014 році (до 01.01.2015 р.), а рішення суду по цій справі набрало чинності в 2015 році. При цьому різниці виникають лише в частині судового рішення щодо суми заборгованості за товари/роботи/послуги.
Форма декларації з податку на прибуток затверджена наказом МФУ від 20.10.2015 р. N 897. Всі різниці, в тому числі, що передбачені перехідними положеннями ПКУ, відображаються в додатку РІ “Різниці” до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств.
В наведеному випадку коригування відображаються таким чином:
• збільшення фінансового результату на суму визнаної судовим рішенням в 2015 році заборгованості щодо оплати постачальнику за товари/роботи/послуги відображається в рядку 4.1.13 додатка РІ “Різниці”;
• зменшення фінансового результату на суму сплаченої за цим судовим рішенням в 2015 році заборгованості постачальнику за товари/роботи/послуги відображається в рядку 4.2.8 додатка РІ “Різниці”.
Оскільки сума заборгованості, визнаної судовим таким рішенням, повністю сплачена постачальнику в 2015 році, то фактично впливу на об’єкт оподаткування податком на прибуток не виникає, оскільки на ту ж саму суму відбувається як збільшення, так і зменшення фінансового результату.
З вищенаведеного також видно, що якби заборгованість за товари/роботи/послуги за таким судовим рішенням в 2015 році (в тому ж самому звітному періоді) не була погашена в повній мірі, то виникнув би і вплив на об’єкт оподаткування податком на прибуток у покупця (боржника).
Олег Коваль,
Консалтингова компанія «ЕКСПЕРТ»
Опубліковано:
Довідково-правова система «ДІНАЙ»
*******
Усі права на цей матеріал належать Консалтинговій компанії «ЕКСПЕРТ». Будь-яке копіювання, передрук, поширення цілком або частково допускається винятково з письмового дозволу правовласника.