Декларація з податку на прибуток збиткового платника і сплачені авансові внески у 2015 році

Насамперед нагадаємо, що згадані щомісячні авансові внески є платежами з податку на прибуток, що сплачувались відповідно до норм п. 57.1 ПКУ (з урахуванням положень п. 9 підрозділу 4 розділу XX ПКУ).

За наслідками подання декларації з податку на прибуток за 2015 рік відбувається звичайне порівняння сум нарахованого податку та сплачених сум.

Згідно з пп. 14.1.115 ПКУ, надміру сплачені грошові зобов’язання – суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов’язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Оскільки із запитання випливає, що за наслідками 2015 року виникло від’ємне значення об’єкта оподаткування, внаслідок чого нарахованого податку на прибуток не виникає, то сплачені протягом 2015 року суми після подання декларації за 2015 рік стають переплатою (надміру сплаченими сумами податку на прибуток).

Декларація з податку на прибуток за 2015 рік подається за формою, затвердженою наказом МФУ від 20.10.2015 р. N 897.

Форма декларації містить, зокрема, додаток ЗП “Зменшення нарахованої суми податку” до рядка 16 ЗП Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, у рядку 16.1 якого передбачено відображення суми нарахованого щомісячного авансового внеску з податку на прибуток відповідно до п. 57.1 ПКУ платниками податку, які сплачують щомісячні авансові внески з податку на прибуток підприємств.

Фактично відображенню в рядку 16.1 додатку ЗП підлягають суми, що були розраховані і відображені в попередніх деклараціях (за січень-лютий 2015 року сума авансових внесків розрахована у декларації за 2013 рік, а за березень-грудень 2015 року сума авансових внесків розрахована у декларації за 2014 рік).

Поставлене платником запитання можна зрозуміти, оскільки сама назва додатку ЗП говорить про відображення в ньому зменшення нарахованої суми податку на прибуток. Якщо нарахованого податку за наслідками діяльності у 2015 році не виникло, то і зменшувати нема що.

Водночас ДФСУ у листі від 12.02.2016 р. N 5009/7/99-99-19-02-01-17 висловила своє бачення зазначеного запитання, зазначивши:

“Сума нарахованих авансових внесків за період січень – грудень 2015 року відображається у повному обсязі у рядку 16.1 додатка ЗП до Декларації N 897.

Якщо така сума перевищує суму нарахованого податку на прибуток підприємств за 2015 рік (рядок 06 + рядок 08 + рядок 10 + рядок 12 + рядок 15 декларації), то в рядку 17 “Податок на прибуток за звітний (податковий) період” Декларації N 897 у відповідності до зазначеної у цьому рядку формули “рядок 06 + рядок 08 + рядок 10 + рядок 12 + рядок 15 – рядок 16 ЗП” відображається від’ємне значення податку на прибуток, яке свідчить про наявність переплати, сформованої за рахунок нарахованих за 2015 рік щомісячних авансових внесків”.

Звісно ДФСУ навіть без відображення таких сум в рядку 16.1 декларації за 2015 рік знатиме про наявність переплати за даними інтегрованої картки обліку платежів такого платника податку після подання декларації за 2015 рік. Облік надходження сум податків, помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань здійснюється у відповідності до розділу IV Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 р. N 765.

Водночас, з урахуванням листа ДФСУ вважаємо доцільним суми щомісячних авансових внесків з податку на прибуток у 2015 році відобразити у рядку 16.1 та 16 додатку ЗП. Така сума буде перенесена до рядка 16 ЗП та сформує від’ємне значення рядка 17 декларації з податку на прибуток за 2015 рік.

Інше питання, які можливі наслідки щодо платника податку, якщо декларація подана без відображення щомісячних авансових внесків (подання декларації без додатку ЗП)? Висловимо деякі власні міркування.

По-перше, невідображення сум авансових внесків у додатку ЗП до декларації в даному випадку не призводить до недоплати податку на прибуток.

По-друге, в даному випадку не можна говорити про порушення порядку заповнення декларації з податку на прибуток. Оскільки затвердженого порядку заповнення декларації не існує, то платник податку на прибуток має право керуватись відповідними назвами рядків та додатків, в тому числі, назвою рядка 16 ЗП “Зменшення нарахованої суми податку” декларації та відповідною назвою додатку ЗП “Зменшення нарахованої суми податку”. Отже, при відсутності нарахованої суми податку немає що зменшувати, а тому у платника податку відсутня можливість зменшити те, чого немає. Відповідно, можна стверджувати про відсутність причин для заповнення рядка 16 ЗП декларації та додатку ЗП.

Варто відзначити, що податковий орган цілком може виявити невідображення сум авансових, але, на нашу думку, до невизнання чи неприйняття декларації це не повинно призводити. Нагадаємо, що податкова декларація, надіслана платником податків засобами електронного зв’язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 ПКУ та надсилання контролюючим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації (п. 49.15 ПКУ). Згаданими пунктами передбачено перелік обов’язкових реквізитів податкової декларації, а тому відсутність додатку ЗП не повинна сприйматись як одна з таких причин.

В будь-якому разі у разі заповнення декларації з такими порушеннями і при поданні декларації засобами електронного зв’язку контролюючий орган зобов’язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови протягом п’яти робочих днів з дня її отримання (пп. 49.11.1 ПКУ).

Також у п. 49.8 ПКУ встановлено, що під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов’язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 ПКУ. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

По-третє, незважаючи на невідображення сум авансових внесків у додатку ЗП до декларації з податку на прибуток такі платежі все одно повинні вважатись надміру сплаченими сумами податку на прибуток, оскільки відповідають визначенню, наведеному у пп. 14.1.115 ПКУ.

Щоправда, не можна виключати можливих перешкод з боку податкового органу при реалізації платником своїх прав щодо повернення надміру сплачених грошових зобов’язань (ст. 43 ПКУ) або спрямування цих коштів на сплату грошових зобов’язань з інших податків (п. 87.1 ПКУ). Але в разі виникнення таких перешкод вважаємо їх неправомірними і вони мають бути оскаржені у встановленому порядку.

Олег Коваль,
Консалтингова компанія «ЕКСПЕРТ»

Опубліковано:
Довідково-правова система «ДІНАЙ»

*******

Усі права на цей матеріал належать Консалтинговій компанії «ЕКСПЕРТ». Будь-яке копіювання, передрук, поширення цілком або частково допускається винятково з письмового дозволу правовласника.