Бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на основних принципах, встановлених у ст. 4 Закону про бухоблік, до яких належить послідовність – постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, і повинна бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності.
Наказом МФУ від 27.06.2013 р. № 635 затверджено Методичні рекомендації щодо облікової політики підприємства (далі – Методрекомендації № 635). Тобто цей документ розглядається саме як рекомендації з визначених питань, а не обов’язкові вимоги для кожного підприємства.
Відповідно до п. 1.3 Методрекомендацій № 635 у розпорядчому документі про облікову політику наводяться принципи, методи і процедури, які використовуються підприємством для ведення бухгалтерського обліку, складання і подання фінансової звітності та щодо яких нормативно-правовими актами з бухгалтерського обліку передбачено більш ніж один їх варіант, а також попередні оцінки, які використовуються підприємством з метою розподілу витрат між відповідними звітними періодами.
У п. 2.1 Методрекомендацій № 635 наведено перелік витань, які, на думку МФУ, можуть включатись до розпорядчого документа про облікову політику підприємства.
Разом з тим, оскільки підприємства здійснюють діяльність не у всіх сферах відразу, а лише в окремих з них, то й облікова політика підприємства повинна встановлювати принципи, методи і процедури, які потрібні для відображення в бухгалтерському обліку здійснюваних підприємством операцій.
Наприклад, якщо підприємство не здійснює зовнішньоекономічної діяльності і, відповідно, немає операцій в іноземній валюті, то елементи облікової політики, пов’язані із застосуванням П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів», включати до наказу про облікову політику необов’язково.
Якщо в майбутніх періодах діяльність підприємства буде розширена і валютні операції почнуть здійснюватись, тоді підприємство затвердить відповідні доповнення до облікової політики, пов’язані з такими новими операціями.
Зазначене підтверджується також положеннями п. 10 П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах», у якому передбачено, що не вважається зміною облікової політики встановлення облікової політики для подій або операцій, які відрізняються за змістом від попередніх подій або операцій, та подій або операцій, які не відбувалися раніше.
Таким чином, вважаємо, що в наказі про облікову політику підприємства доцільно встановлювати ті принципи, методи і процедури, які будуть застосовуватись для відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій, які фактично здійснює підприємство, або тих господарських операцій, які планується здійснювати в найближчому майбутньому.
Олег Коваль,
Консалтингова компанія «ЕКСПЕРТ»
Опубліковано:
Інформаційно-правова пошукова система «ЛІГА:ЗАКОН»
*******
Усі права на цей матеріал належать Консалтинговій компанії «ЕКСПЕРТ». Будь-яке копіювання, передрук, поширення цілком або частково допускається винятково з письмового дозволу правовласника.