«За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
За працівниками, які були призвані під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом, але не більше ніж на строк укладеного контракту, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України».
Законодавством також встановлюються пільги в оподаткуванні сум, що компенсуються підприємству з держбюджету.
Зокрема, згідно з ч. 7 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі – Закон про ЄСВ) не нараховується на виплати та не утримується ЄСВ з виплат, що компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період. Тобто зазначена виплата не є об’єктом нарахування ЄСВ.
Відповідно до пп. «и» пп. 165.1.1 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума грошової допомоги (у тому числі в натуральній формі), що надається фізичним особам або членам їх сімей (діти, дружина, батьки), військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом у зв’язку з мобілізацією, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», та/або компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період. Тобто зазначена виплата не оподатковується ПДФО.
Також відповідно до пп. 1.7 п. 16 1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 ПКУ. Положеннями пп. «и» пп. 165.1.1 ПКУ (розділ IV Кодексу), як зазначено вище, передбачено неоподаткування ПДФО таких сум, а тому зазначена виплата також не оподатковується військовим збором.
Таким чином, положеннями вищенаведених законодавчих актів передбачено звільнення від оподаткування ЄСВ, ПДФО та військовим збором сум середнього заробітку мобілізованих працівників, які відповідно до ст. 119 КЗпП виплачуються їм та підлягають компенсації з держбюджету.
Варто зауважити, що відповідно до п. 4 Порядку виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 04.03.2015 р. № 105, для виплати компенсації підприємство повинно щомісяця подати органу соціального захисту населення звіт про фактичні витрати на виплату середнього заробітку мобілізованим працівникам.
Як зазначає Мінсоцполітики у листі від 07.05.2015 р. № 525/13/84-15, фактичні витрати – це справжні витрати підприємства, установи чи організації, оформлені відповідними документами. Тому підприємство, установа, організація, на яких працювали працівники на час призову, мають здійснити нарахування та виплату середньої заробітної плати (здійснити «фактичні витрати») у строки, встановлені ст. 115 КЗпП, та щомісяця до 15 числа надавати інформацію про свої витрати органу соціального захисту населення для їх компенсації із Державного бюджету України.
Зауважимо, що ДФСУ стверджує, що оподаткування чи неоподаткування ЄСВ, ПДФО та ВЗ залежить від фактично отриманої з держбюджету компенсації, пропонуючи по-різному заповнювати звітність з ЄСВ та форму № 1ДФ (листи ДФСУ від 13.05.2015 р. № 16781/7/99-99-17-03-01-17, від 24.04.2015 р. № 8720/6/99-99-17-03-03-15, від 29.09.2014 р. № 5655/7/99-99-17-03-01-17). Не можемо погодитись з такою позицією ДФСУ.
З цього приводу додатково хотілось би звернути увагу ще на один аспект. Положеннями ст. 119 КЗпП встановлено, що компенсація здійснюється в порядку, затвердженому КМУ.
Порядком є акт, який встановлює механізм реалізації прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, процедуру застосування нормативно-правового акта та умови провадження певної діяльності (п. 1.4 Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Мін’юсту від 12.04.2005 р. № 34/5).
Тобто Порядок, затверджений постановою КМУ від 04.03.2015 р. № 105, слід розглядати лише як спосіб реалізації положень ст. 119 КЗпП, відповідно до якої він прийнятий. Процедурні питання цього Порядку не впливають на порядок оподаткування сум середнього заробітку мобілізованим працівникам, оскільки таких обмежень не передбачено ні Законом про ЄСВ, ні ПКУ.
З урахуванням цього, на нашу думку, виплата мобілізованим працівникам середнього заробітку, яка відповідно до ст. 119 КЗпП повинна бути компенсована із держбюджету, не оподатковується ЄСВ, ПДФО та військовим збором і у звітності повинна відображатись саме як виплати, які не підлягають оподаткуванню.
P.S. Окремо зазначимо, що витрати на виплату середнього заробітку мобілізованим громадянам фактично є витратами держави і їй було б варто безпосередньо перераховувати ці кошти таким громадянам, а не залучати з цією метою суб’єктів господарювання.
В такому разі і підприємствам було б менше роботи, як «вимушеному посереднику» в таких виплатах, і у ДФСУ не виникало б сумнівів щодо звільнення від оподаткування цих коштів.
Сподіваємось, що законодавці прислухаються до цієї думки і внесуть відповідні зміни до чинного законодавства.
Олег Коваль,
Консалтингова компанія «ЕКСПЕРТ»
Опубліковано:
Інформаційно-правова пошукова система «ЛІГА:ЗАКОН»
*******
Усі права на цей матеріал належать Консалтинговій компанії «ЕКСПЕРТ». Будь-яке копіювання, передрук, поширення цілком або частково допускається винятково з письмового дозволу правовласника.