Насамперед зауважимо, що Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 334/94-ВР (далі – Закон про прибуток) не містить окремих норм щодо особливостей відображення валових витрат у разі придбання ТМЦ за рахунок підзвітної готівки, а тому керуватися у даному випадку потрібно загальною нормою цього Закону.
Так, підпунктом 11.2.1 Закону про прибуток встановлено, що у разі придбання ТМЦ за готівку датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
• або день видачі готівки з каси платника податку;
• або дата оприбуткування платником податку ТМЦ.
Також слід зважити на те, що в разі придбання ТМЦ у осіб, які сплачують цей податок за іншими ставками, ніж 25 %, або неплатників податку датою збільшення валових витрат є дата оприбуткування платником податку ТМЦ (пп. 11.2.3 Закону).
На перший погляд, саме на дату видачі готівки з каси підприємство мало б збільшити валові витрати. Проте сам факт видачі готівки з каси ще не означає, що у підприємства автоматично виникнуть валові витрати, адже достовірно невідомо, чи буде витрачена ця готівка. Крім того, цілком можливо, що вона буде витрачена на ТМЦ, валові витрати щодо яких відображаються частково (наприклад, пальне для легкових авто), або на цілі, не пов'язані з господарською діяльністю підприємства у розумінні Закону про прибуток.
Наведена ж норма Закону про прибуток в частині збільшення валових витрат на день видачі готівки з каси може застосовуватись у разі прямої оплати з каси ТМЦ, тобто оплати за фактом поставки на підприємство або попередньої оплати.
Враховуючи, що на момент видачі підзвітної готівки у підприємства немає достовірної інформації щодо того, які саме ТМЦ будуть придбані підзвітною особою (асортимент, кількість, вартість) і чи будуть вони придбані взагалі, підприємство на цю дату не має підстав для відображення валових витрат.
Збільшення валових витрат у даному випадку відбудеться на дату оприбуткування підприємством ТМЦ, тобто на дату затвердження авансового звіту, яка збігається з датою оплати і отримання ТМЦ. Відповідно до пп. 5.3.9 Закону про прибуток не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
А от в частині відображення податкового кредиту з ПДВ двозначності не виникає, оскільки пп. 7.4.5 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР чітко встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними. Враховуючи, що датою отримання підприємством податкової накладної у разі купівлі ТМЦ через підзвітну особу є дата затвердження авансового звіту (які в нашому випадку теж збігаються), саме на цю дату підприємство відобразить податковий кредит з ПДВ.
Олександр Киришун,
Консалтингова компанія «ЕКСПЕРТ»
Опубліковано 30.11.2009р.:
Інформаційно-правова пошукова система «ЛІГА:ЗАКОН»
*******
Усі права на цей матеріал належать Консалтинговій компанії «ЕКСПЕРТ». Будь-яке копіювання, передрук, поширення цілком або частково допускається винятково з письмового дозволу правовласника.