Справді, в попередніх формах уточнюючих розрахунків податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі – уточнюючий розрахунок з ПДВ), у тому числі й затвердженій наказом Міндоходів від 13.11.2013 р. № 678, робилась позначка «додаток до декларації» або «самостійний документ».
З набранням чинності наказом Мінфіну від 23.09.2014 р. № 966 форма уточнюючого розрахунку з ПДВ містить позначки «абз. 4 п. 50.1 ст. 50 Кодексу» та «абз. 5 п. 50.1 ст. 50 Кодексу». А з набранням чинності наказом Мінфіну від 23.01.2015 р. № 13 до них додалась ще й третя позначка «підрозд. 9 2 розд. XX Кодексу».
Для відповіді на ці питання слід навести положення п. 50.1 ПКУ:
«У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;
б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку».
Підрозділ 9 2 розділу ХХ ПКУ має назву «Особливості уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість під час застосування податкового компромісу».
З урахуванням цього, в уточнюючому розрахунку з ПДВ робиться позначка:
• «абз. 4 п. 50.1 ст. 50 Кодексу» – якщо уточнюючий розрахунок з ПДВ є самостійним документом. Штраф при недоплаті нараховується в розмірі 3 % згідно з пп. «а» п. 50.1 ПКУ;
• «абз. 5 п. 50.1 ст. 50 Кодексу» – якщо уточнюючий розрахунок з ПДВ подається як додаток до декларації з ПДВ. Штраф при недоплаті нараховується в розмірі 5 % згідно з пп. «б» п. 50.1 ПКУ;
• «підрозд. 9 2 розд. XX Кодексу» – якщо уточнюючий розрахунок з ПДВ подається з метою застосування процедури податкового компромісу.
На завершення нагадаємо, що з 2015 року всі декларації з ПДВ, в тому числі уточнюючі розрахунки з ПДВ, подаються виключно в електронній формі (абз. 2 п. 49.4 ПКУ).
Олег Коваль,
Консалтингова компанія «ЕКСПЕРТ»
Опубліковано:
Інформаційно-правова пошукова система «ЛІГА:ЗАКОН»
*******
Усі права на цей матеріал належать Консалтинговій компанії «ЕКСПЕРТ». Будь-яке копіювання, передрук, поширення цілком або частково допускається винятково з письмового дозволу правовласника.