Порядок оподаткування дивідендів визначено в п. 153.3 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. N 2755-VI (далі – ПКУ).
Дивідендами вважається платіж, що здійснюється юридичною особою – емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку (пп. 14.1.49 ПКУ).
Відповідно до пп. 153.3.2 ПКУ, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку в розмірі ставки, встановленої п. 151.1 ПКУ, нарахованої на суму дивідендів, що фактично виплачуються, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.
Виключення з цього правила встановлені у пп. 153.3.5 ПКУ, які в межах цього матеріалу не розглядаються.
Отже, нарахувати і сплатити авансовий внесок з податку на прибуток слід за ставкою, встановленою в п. 151.1 ПКУ. У цьому пункті ПКУ визначено, що основна ставка податку становить 18%, але його положення застосовуються з урахуванням п. 10 підрозділу 4 розділу XX “Перехідні положення” ПКУ, яким, в свою чергу, передбачено ставку податку на прибуток підприємств:
– з 1 квітня 2011 року по 31 грудня 2011 року включно – 23%;
– з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року включно – 21%;
– з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року включно – 19%, а для суб’єктів індустрії програмної продукції, які застосовують особливості оподаткування, передбачені в п. 15 підрозділу 10 цього розділу, – 5%;
– з 1 січня 2014 року – 18%, а для суб’єктів індустрії програмної продукції, які застосовують особливості оподаткування, передбачені в п. 15 підрозділу 10 цього розділу, – 5%.
Тобто, основна ставка податку на прибуток протягом 2013 року становила 19%, а у 2014 році становить 18% (особливості суб’єктів індустрії програмної продукції в межах цієї консультації не розглядаємо).
Для визначення ставки, за якою розраховується авансовий внесок, необхідно визначитись з тим, що собою цей авансовий внесок представляє.
ПКУ не дає визначення авансового внеску з податку на прибуток. Але у пп. 153.3.8 ПКУ встановлено, що авансовий внесок із податку, сплачений у зв’язку з нарахуванням/сплатою дивідендів, є невід’ємною частиною податку на прибуток та не може розцінюватися як податок, який справляється при репатріації дивідендів (їх сплаті на користь нерезидентів) відповідно до норм ст. 160 ПКУ або чинних міжнародних договорів України.
Відповідно до пп. 153.3.3 ПКУ платник податку – емітент корпоративних прав зменшує суму нарахованого податку звітного періоду на суму авансового внеску, попередньо сплаченого протягом такого звітного періоду у зв’язку з нарахуванням дивідендів.
З вищенаведеного можна зробити висновок, що авансовий внесок виникає у зв’язку з виплатою дивідендів і є частиною поточного податку на прибуток, зменшуючи його суму за наслідками податкової декларації, що буде подана.
З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції також випливає, що авансовий внесок – це сума коштів, яка вноситься в рахунок наступних платежів або виплачується в рахунок майбутніх виплат, передбачених законодавчими актами.
Тобто авансовий внесок з податку на прибуток при виплаті дивідендів є невід’ємною частиною податку на прибуток поточного періоду, що підлягає сплаті в межах податкового періоду, та розмір якого визначається з бази, встановленої у пп. 153.3.2 ПКУ (суми дивідендів).
З урахуванням цього, ставка податку на прибуток повинна застосовуватись у розмірі 18%, тобто, у розмірі ставки, що діє на момент виплати дивідендів у 2014 році.
Олег Коваль,
Консалтингова компанія «ЕКСПЕРТ»
Опубліковано:
Довідково-правова система «ДІНАЙ»
*******
Усі права на цей матеріал належать Консалтинговій компанії «ЕКСПЕРТ». Будь-яке копіювання, передрук, поширення цілком або частково допускається винятково з письмового дозволу правовласника.