Насамперед стисло нагадаємо основні положення ПКУ щодо проведення податковими органами документальних планових перевірок та застосування ними штрафних санкцій.
Відповідно до п. 77.4 ПКУ у наказі органу ДПС про проведення документальної планової перевірки та у письмовому повідомленні платника податків зазначається дата початку проведення такої перевірки.
Згідно з п. 82.1 ПКУ тривалість документальних планових перевірок суб'єктів малого підприємництва становить 10 робочих днів, інших платників податків – 20 робочих днів. Продовження строків проведення перевірок можливе за рішенням керівника органу державної податкової служби не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, а щодо суб'єктів малого підприємництва – не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків – не більш як на 10 робочих днів.
Варто враховувати також, що строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки (абз. 3 п. 86.1 ПКУ). Відповідно до п. 86.3 ПКУ акт (довідка) документальної виїзної перевірки складається, підписується посадовими особами органу ДПС, які проводили перевірку, та реєструється в органі ДПС протягом 5 робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, – протягом 10 робочих днів). Лише після цього один примірник акта або довідки вручається або надсилається платнику податків чи його законному представнику.
У разі якщо орган ДПС донараховує суму податкового зобов'язання або зменшує суму бюджетного відшкодування, то органом ДПС буде застосовано штраф у розмірі 25 % суми визначеного податкового зобов'язання чи завищеної суми бюджетного відшкодування, а при повторному протягом 1095 днів виявленні такого порушення – у розмірі 50 % суми (п. 123.1 ПКУ). Виключення становлять випадки, визначені п. 6 та 7 підр. 10 Перехідних положень ПКУ.
Разом з тим, якщо підприємство самостійно знаходить помилку та виплавляє її шляхом подання уточнюючого розрахунку або шляхом відображення суми недоплати у складі податкової декларації за наступні періоди, то підприємство самостійно нараховує штраф у розмірі 3 % або 5 %, відповідно (п. 50.1 ПКУ).
При цьому слід враховувати обмеження на таке «самовиправлення», встановлене п. 50.2 ПКУ, згідно з яким під час проведення документальних планових та позапланових перевірок платник податків не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.
Таким чином, протягом строку проведення документальної планової чи позапланової перевірки податковим органом у підприємства немає можливості самостійно виправити виявлену помилку. Крім того, слід також дочекатись отримання акта перевірки (або довідки), на складання яких у органу ДПС є додаткові 5 або 10 робочих днів (п. 86.3 ПКУ).
Якщо в акті перевірки буде відображена така помилка та донараховані податкові зобов’язання з відповідного податку, то помилка вважатиметься виправленою (а податкові зобов’язання – донарахованими) саме податковим органом, а не підприємством самостійно.
Вищенаведене підтверджується також судовою практикою. Зокрема, в ухвалі ВАСУ від 26.11.2012 р. № К/9991/8628/12 зазначається таке:
«Аналізуючи наведені нормативні положення, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що поданий позивачем уточнюючий розрахунок не відповідає законодавчим приписам, оскільки був поданий після проведеної перевірки, під час якої і були виявлені помилки у раніше поданій декларації, тоді як такий розрахунок повинен подаватись виключно у випадку самостійного виявлення таких помилок.
Таким чином, позивачем не дотримано вимог ст. 50 Податкового кодексу України щодо самостійного виявлення факту заниження податкового зобов'язання, оскільки факт завищення податкового кредиту на суму… встановлений актом перевірки».
Щодо випадку, коли під час проведення планової документальної перевірки таку помилку не буде виявлено органом ДПС (про неї не буде зазначено в акті перевірки або довідці), то підприємству слід зважити щодо доцільності її самостійного виправлення після проведеної перевірки цього періоду.
Якщо підприємство таки вирішить її виправити, то згідно з п. 50.3 ПКУ у платника податків в межах строків давності є можливість подання уточнюючого розрахунку. Але оскільки уточнюючий розрахунок буде стосуватись періоду, що перевірявся, то в органу ДПС виникає право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період (пп. 78.1.3 ПКУ).
Олег Коваль,
Консалтингова компанія «ЕКСПЕРТ»
Опубліковано:
Інформаційно-правова пошукова система «ЛІГА:ЗАКОН»
*******
Усі права на цей матеріал належать Консалтинговій компанії «ЕКСПЕРТ». Будь-яке копіювання, передрук, поширення цілком або частково допускається винятково з письмового дозволу правовласника.