Відповідно до ст. 50 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. N 2755-VI (далі – ПКУ), платник податку має право на виправлення помилки протягом строку давності, який ст. 102 ПКУ встановлено у 1095 днів.
Такі самі правила та строки для виправлення помилок встановлювались у п. 5.1 та у ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. N 2181-III (який був чинним до 01.01.2011 року, далі – Закон N 2181).
На сьогодні строки давності з березня 2010 року не минули. А тому виправлення помилки за цей період є цілком правомірним.
Відповідно до пп. 15.3.1 Закону N 2181 заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, могли бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
З 01.01.2011 року набрав чинності ПКУ. Набрання ним чинності не змінює положень щодо отримання бюджетного відшкодування ПДВ коштами, право на яке у платника ПДВ виникло в 2010 році, оскільки згідно з п. 102.5 ПКУ заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування. Тобто в наведеному випадку строки подання заяви на відшкодування ПДВ не минули.
Отже, на нашу думку, підприємство при поданні у листопаді 2012 року уточнюючого розрахунку з ПДВ за березень 2010 року має право на подання заяви про відшкодування ПДВ коштами на поточний рахунок в банку.
Слід враховувати, що податкова декларація, в тому числі уточнюючий розрахунок, складається за формою, чинною на час її подання (п. 48.1 ПКУ). Тобто уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок слід подати за формою, затвердженою наказом МФУ від 25.11.2011 р. N 1492.
Щодо питання про відшкодування ПДВ у 2010 році шляхом оформлення облігацій зазначимо таке.
Порядок визначення суми податку на додану вартість (далі – ПДВ), що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків у 2010 році встановлювались п. 7.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. N 168/97-ВР (далі – Закон про ПДВ).
Враховуючи наявну бюджетну заборгованість з відшкодування ПДВ на той час, ст. 25 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" від 27.04.2010 р. N 2154-VI (далі – Закон про Держбюджет-2010) було встановлено здійснити відшкодування ПДВ платникам, у яких суми податку задекларовані до відшкодування до 01.05.2010 р., підтверджені перевірками та не відшкодовані на дату набрання чинності цим Законом, шляхом оформлення облігаціями внутрішньої державної позики з терміном обігу п'ять років. При цьому має бути забезпечено рівність умов для всіх платників податку щодо визначення способу відшкодування ПДВ, добровільність здійснення такого відшкодування та зацікавленість усіх платників податку.
Основні умови випуску облігацій внутрішньої державної позики для відшкодування сум податку на додану вартість та Порядок випуску, обігу, погашення облігацій внутрішньої державної позики із строком обігу п'ять років були затверджені постановою КМУ від 12.05.2010 р. N 368. Для оформлення заборгованості з відшкодування ПДВ такими облігаціями передбачалось подання заяви за формою, наведеною у додатку 2 до Порядку N 368.
Враховуючи, що уточнюючий розрахунок з ПДВ за березень 2010 року із сумами ПДВ до відшкодування планується подати у листопаді 2012 року, то виконання вимог для отримання відшкодування ПДВ облігаціями неможливе.
Варто окремо відзначити, що податковим органом не завжди своєчасно подається висновок до органу держказначейства для здійснення відшкодування ПДВ коштами. Податкові органи в наведеному випадку можуть аргументували свої дії тим, що в абз. 1 ст. 25 Закону про Держбюджет-2010 було імперативно встановлено "здійснити відшкодування … шляхом оформлення облігаціями". Але в такому разі буде проігноровано твердження абз. 3 ст. 25 Закону про Держбюджет-2010, що "має бути забезпечено … добровільність здійснення такого відшкодування" та інші норми податкового законодавства щодо відшкодування ПДВ.
В разі виникнення такої проблеми слід звернути увагу на роз’яснення ДПАУ, надане листом від 28.07.2010 р. N 15169/7/07-1117, у п. 3 додатку до якого, зокрема, зазначено:
"Чи має право платник податку, який відповідає вимогам ст. 25 Закону України "Про державний бюджет на 2010 рік", не оформлювати відшкодування ПДВ облігаціями внутрішньої державної позики?
… відшкодування сум ПДВ здійснюється, зокрема, на підставі за бажанням поданої не пізніше 25 червня 2010 року платником податку до органу державної податкової служби за місцем його реєстрації заяви про оформлення відшкодування податку на додану вартість облігаціями, що складена за визначеною формою".
Правова позиція щодо добровільності вибору платником ПДВ в 2010 році способу отримання бюджетного відшкодування ПДВ була оприлюднена також Вищим адміністративним судом України у листі від 14.07.2010 р. N 1070/11/13-10:
"Щодо імперативності диспозиції частини першої статті 25 Закону, якою передбачено здійснити у 2010 році відшкодування податку на додану вартість певним категоріям платників податку шляхом оформлення облігаціями внутрішньої державної позики, то вона спрямована на встановлення єдиного для всіх державних органів порядку взаємодії під час випуску та розміщення зазначених облігацій, а також у процесі виконання Державного бюджету України на 2010 рік. Відтак, імперативність розглядуваної норми Закону стосується, насамперед, органів державної влади.
Виходячи з наведеного, застосування платниками податку на додану вартість будь-яких способів бюджетного відшкодування здійснюється відповідно до пункту 7.7 статті 7 Закону України від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість"". Подання уточнюючого розрахунку в листопаді 2012 року за березень 2010 року унеможливлює отримання облігацій, випуск яких вже закінчився. Залишаються лише загальні два напрями бюджетного відшкодування ПДВ: або на поточний рахунок в банку, або в рахунок майбутніх платежів з цього податку. Із наведеного запитання слідує, що обирається напрям відшкодування на поточний рахунок в банку.
Отже, в разі якщо місцевим податковим органом не буде подано висновок про відшкодування ПДВ до органу казначейської служби (за умови правомірності виникнення у платника ПДВ права на бюджетне відшкодування у березні 2010 року) у зв’язку з "облігаційними питаннями відшкодування ПДВ" або з інших неправомірних підстав, то у підприємства – платника ПДВ є право на звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав.
Для прикладу вирішення судового спору можна навести ухвалу ВАСУ від 16.10.2012 р. N К/9991/39422/12, в якій підтверджено правомірність платника ПДВ на отримання бюджетного відшкодування ПДВ коштами не зважаючи на те, що право на відшкодування виникло до травня 2010 року.
Олег Коваль,
Консалтингова компанія «ЕКСПЕРТ»
Опубліковано:
Довідково-правова система «ДІНАЙ»
*******
Усі права на цей матеріал належать Консалтинговій компанії «ЕКСПЕРТ». Будь-яке копіювання, передрук, поширення цілком або частково допускається винятково з письмового дозволу правовласника.