Згідно з п. 8.4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПАУ від 21.12.2010 р. № 969 (далі – Порядок № 969), податкова накладна виписується за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була виписана на ці операції) у разі:
– здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку);
– виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, за винятком тих, у яких форма встановлена міжнародними стандартами;
– надання платнику податку касових чеків, які містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (із зазначенням фіскального та податкового номера постачальника).
Пунктом 11 підр. 2 р. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що реєстрація податкових накладних платниками ПДВ – продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума ПДВ в одній податковій накладній становить:
– понад 1 мільйон гривень – з 1 січня 2011 року;
– понад 500 тисяч гривень – з 1 квітня 2011 року;
– понад 100 тисяч гривень – з 1 липня 2011 року;
– понад 10 тисяч гривень – з 1 січня 2012 року.
Податкова накладна, в якій сума ПДВ не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних.
На перший погляд, вищезгадана норма не наводить виключень з цього правила, але її слід розглядати сукупно з основною нормою ПКУ, якою передбачено необхідність реєстрації податкової накладної, та інших законодавчих актів.
Відповідно до п. 201.10 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник ПДВ – продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником ПДВ – продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
З вищенаведених положень видно, що постраждати від нереєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних може лише покупець, який є платником ПДВ. Тому для нього передбачено право звернутись до податкового органу зі скаргою у випадку нереєстрації податкової накладної, що надасть право на включення суми ПДВ до податкового кредиту.
При цьому варто пам’ятати, що податкова накладна видається покупцю на його вимогу (п. 201.1 та 201.10 ПКУ). Покупцю, який не є платником ПДВ, податкова накладна не потрібна. Тому безпосередньо з норм ПКУ можна зробити висновок, що реєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних немає необхідності, оскільки покупець від цього не постраждає, а продавець все одно нараховує податкові зобов’язання з ПДВ.
Звернемось також до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 р. № 1246, у п. 4 якого прямо зазначається, що не підлягають реєстрації податкові накладні, які не видаються покупцеві та залишаються у продавця.
Оскільки обидва примірники податкових накладних, складених за щоденними підсумками операцій, залишаються в особи, що їх виписала (п. 8 Порядку № 969), то навіть за перевищення суми ПДВ межі, зазначеної в п. 11 підр. 2 р. ХХ ПКУ, реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних вони не підлягають.
Олег Коваль,
Консалтингова компанія «ЕКСПЕРТ»
Опубліковано:
Інформаційно-правова пошукова система «ЛІГА:ЗАКОН»
*******
Усі права на цей матеріал належать Консалтинговій компанії «ЕКСПЕРТ». Будь-яке копіювання, передрук, поширення цілком або частково допускається винятково з письмового дозволу правовласника.