За загальним правилом податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ПКУ).
Податкова накладна виписується у день виникнення податкових зобов'язань продавця (п. 201.4 ПКУ). Вона одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та податковому кредиті і реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ПКУ).
Як виключення із цього загального правила, згідно з пп. «б» п. 201.11 ПКУ підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є касові чеки. При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку).
Виключення, яке стосується підтверджуючого документа, на підставі якого відображається податковий кредит з ПДВ, не змінює дати виникнення права на податковий кредит. Тому датою відображення податкового кредиту повинна бути дата, зазначена у касовому чеку, незалежно від дати звітування працівником.
Обмеження щодо суми розрахунків у 200 грн. (загальна сума з ПДВ – 240 грн.) стосується всіх проведених розрахунків протягом дня і не залежить від дати звітування працівниками. Тому за відсутності податкової накладної підприємство матиме право на відображення лише 40 грн. податку на додану вартість за цей день за всіма готівковими розрахунками.
Для відображення повної суми ПДВ за всіма касовими чеками слід звернутись до постачальників з проханням надати податкову накладну. Після надання постачальником податкової накладної у покупця буде повноцінне право на податковий кредит.
Якщо постачальник відмовиться видати податкову накладну, у підприємства є право подати заяву зі скаргою на такого постачальника за формою, наведеною у додатку 8 до податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженої наказом ДПАУ від 25.01.2011 р. № 41.
Подання заяви зі скаргою на постачальника (постачальників) надає покупцю право відобразити сплачену суму у податковому кредиті з ПДВ (абз. 10 п. 201.10 ПКУ). При цьому звернемо увагу, що скаргу можна подати разом із декларацією з ПДВ за період, в якому проведено розрахунки з придбання товарів (послуг).
На нашу думку, норма абз. 3 п. 198.6 ПКУ, згідно з якою «якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної» стосується саме податкових накладних, а не документів, які її замінюють.
На завершення хотілося б порадити, щоб кожна підзвітна особа при придбанні товарів (послуг), за які вона розраховується готівкою, відразу вимагала видати податкову накладну незалежно від суми розрахунків. Це позбавить бухгалтера покупця від необхідності слідкувати за сумою розрахунків на підставі касових чеків на кожний день, а бухгалтера постачальника – від додаткового клопоту внаслідок повернення до вже опрацьованого дня.
Олег Коваль,
Консалтингова компанія «ЕКСПЕРТ»
Опубліковано:
Інформаційно-правова пошукова система «ЛІГА:ЗАКОН»
*******
Усі права на цей матеріал належать Консалтинговій компанії «ЕКСПЕРТ». Будь-яке копіювання, передрук, поширення цілком або частково допускається винятково з письмового дозволу правовласника.