Юрособа-єдинник: чи справді перевищено граничний дохід?

Перевірка визначення розміру оподатковуваних доходів юридичними особами – платниками єдиного податку третьої групи

 

Спрощена система оподаткування відрізняється від загальної, зокрема, більш простим механізмом визначення бази оподаткування (розміру доходів) та суми податку, який сплачується за наслідками діяльності платника.

На відміну від загальної системи оподаткування, яка відштовхується від результатів бухгалтерського обліку, юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи розраховують оподатковуваний дохід переважно в сумі отриманих коштів за датою їх надходження (як в готівковій, так і в безготівковій формах). Таке правило встановлене у положеннях п. 292.6 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі – ПКУ).

Разом з тим, юридичним особам – платникам єдиного податку в певних випадках все одно доводиться відштовхуватись від даних бухгалтерського обліку, а також враховувати певні виключення із загального правила.

Наприклад, положеннями п. 292.2 ПКУ передбачено, що при продажу основних засобів слід враховувати строк фактичного використання підприємством таких основних засобів з дати введення їх в експлуатацію.

А саме, якщо основні засоби продані після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу.

В іншому випадку, якщо основні засоби фактично використовувались менше цього строку, то дохід визначатиметься за загальним правилом в сумі отриманих грошових коштів.

Отже, для зменшення бази оподаткування єдиним податком вимагається врахування даних бухгалтерського обліку основних засобів з метою визначення їх залишкової балансової вартості.

Підтверджується це також органами податкової служби (індивідуальні податкові консультації ДФСУ від 27.06.2018 р. № 2902/6/99-99-12-02-03-15/ІПК, від 14.07.2017 р. № 1186/6/99-99-12-02-03-15/ІПК).

Також не слід забувати деякі види доходів підприємства, які визнаються доходами не за датою надходження грошових коштів. Такі випадки передбачені у п. 292.3 ПКУ:

  1. До суми доходу включається також вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг). При цьому безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.
  2. До суми доходу платника єдиного податку третьої групи, який є платником ПДВ, за звітний період також включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

Ще одним випадком, коли до складу доходів включається не вся сума отриманих грошових коштів є робота за посередницькими договорами. А саме, відповідно до п. 292.4 ПКУ, у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).

Якщо підприємство перейшло із загальної на спрощену систему оподаткування і при цьому на дату переходу мало суми отриманих передоплат від покупців, то до суми доходу слід включити вартість реалізованих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг) в рахунок сум передоплат, отриманих під час перебування на загальній системі оподаткування (абз. 4 п. 292.3 ПКУ, абз. 2 п. 292.6 ПКУ).

Крім того, слід враховувати, що положеннями п. 292.11 ПКУ передбачені додаткові випадки, коли суми отриманих коштів не збільшують обсяг оподатковуваних доходів. Наведемо деякі приклади з таких випадків:

  • суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів (пп. 3 п. 292.11 ПКУ);
  • суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів (пп. 5 п. 292.11 ПКУ);
  • суми коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), реалізованих у період перебування на загальній системі оподаткування, вартість яких була включена до доходу юридичної особи при обчисленні податку на прибуток підприємств (пп. 6 п. 292.11 ПКУ);
  • суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника (пп. 8 п. 292.11 ПКУ);
  • суми коштів у частині надмірно сплачених податків і зборів , встановлених ПКУ, та суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що повертаються платнику єдиного податку з бюджетів або державних цільових фондів (пп. 9 п. 292.11 ПКУ);
  • дивіденди, отримані від інших платників податків, оподатковані в порядку, визначеному ПКУ (пп. 10 п. 292.11 ПКУ).

Як можна побачити, положення ПКУ передбачають чимало випадків, при настанні яких сума отриманих коштів не збільшує розмір оподатковуваного доходу юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи. Врахування цих особливостей дозволить підприємству правильно визначити розмір оподатковуваного доходу та правильно розрахувати суму єдиного податку, що підлягатиме нарахуванню і сплаті за наслідком відповідного податкового періоду.

Варто також звернути увагу, що визначення обсягу доходу здійснюється як для цілей оподаткування єдиним податком, так і для цілей правомірності перебування на спрощеній системі оподаткування (п. 292.14 ПКУ).

Право на продовження застосування спрощеної системи оподаткування в наступному календарному році мають платники єдиного податку за умови неперевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого для відповідної групи платників єдиного податку (п. 292.16 ПКУ).

На завершення зазначимо, що в діяльності підприємства може виникнути ситуація, за якої сума отриманого доходу перевищить на кінець звітного періоду граничний обсяг доходу, встановлений пп. 3 п. 291.4 ПКУ для платників єдиного податку третьої групи (5 млн. грн.). В такому разі доцільно спочатку ще раз перевірити правильність обрахунку розміру доходів.

Якщо перевищення граничного обсягу доходів таки матиме місце, то компанії доведеться перейти з наступного періоду (кварталу) на загальну систему оподаткування (абз. 2 пп. 3 п. 293.8 ПКУ, пп. 3 пп. 298.2.3 ПКУ), а з суми перевищення граничного обсягу доходу потрібно буде сплатити єдиний податок в подвійному розмірі (п. 293.5 ПКУ). Про зазначені наслідки йдеться також у листі ДФСУ від 03.06.2016 р. № 12360/6/99-99-12-02-03-15. Не варто забувати також про вимоги щодо реєстрації платником ПДВ при переході на загальну систему оподаткування (п. 181.1 ПКУ).

Олег Коваль 

Консалтингова компанія “ЕКСПЕРТ”  

Опубліковано:

Інформаційно-правова пошукова система «ЛІГА:ЗАКОН»