Які можуть виникнути податкові ризики в разі компенсації витрат на відрядження в частині витрат на проїзд працівника поїздом, якщо при оформленні квитка було допущено помилку в прізвищі (пропущена одна літера)?
Компенсація вартості витрат працівника на проїзд до місця призначення у відрядженні та назад є обов’язковою вимогою гарантій, встановлених у ст. 121 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 року (далі – КЗпП).
На підставі документального підтвердження таких витрат, вони не будуть оподатковуватись ні ЄСВ (п. 6 розділу І Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою КМУ від 22.12.2010 р. № 1170), ні податком на доходи фізичних осіб і військовим збором (пп. «а» пп. 170.9.1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі – ПКУ)).
З наведеного запитання випливає, що при оформленні документа на проїзд залізничним транспортом було допущено помилку в прізвищі працівника, а саме, пропущена одна літера з прізвища.
Щодо впливу такої помилки в проїзному документі на оподаткування зазначимо, що податковим органом висловлена позиція в індивідуальній податковій консультації ДФСУ від 27.06.2019 р. № 2977/5/99-99-13-02-03-16/ІПК.
Посилаючись на Порядок оформлення розрахункових і звітних документів при здійсненні продажу проїзних і перевізних документів на залізничному транспорті, затверджений наказом Міністерства інфраструктури України та Міністерства доходів і зборів України від 30.05.2013 р. № 331/137, податковий орган зазначає, що електронний проїзний документ містить таку обов’язкову інформацію як прізвище та ім’я пасажира (п. 8.4 розділу VIII Порядку № 331/137). При цьому зіпсованим вважається проїзний і перевізний документ, зокрема, з нечітко або помилково внесеними в нього даними (п. 8.14 розділу VIII Порядку N 331/137).
На підставі цих норм ДФСУ зробила висновок, що «якщо зазначений транспортний квиток не відповідає вказаним вимогам, зокрема містить помилкову інформацію (помилка у прізвищі працівника), то вартість такого квитка включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків як додаткове благо з відповідним оподаткуванням».
На нашу думку, вищенаведений висновок ДФСУ не у повній мірі враховує вимоги чинного законодавства.
Зокрема, МФУ у листі від 21.10.2013 р. № 31-07230-16-10/30556 теж зазначає, що прізвище працівника, зазначене в проїзному квитку, має співпадати з прізвищем направленого у відрядження працівника згідно з наказом про відрядження.
Такі дані вносяться до проїзного документа згідно з вимогами Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв’язку від 27.12.2006 р. № 1196 (далі – Правила № 1196).
У п. 2.35 Правил № 1196 зазначається, що оформлення у квитковій касі повних та дитячих проїзних документів, у тому числі електронних, здійснюється із внесенням до проїзних документів прізвища та імені пасажира зі слів особи, яка здійснює оплату проїзного документа. Під час оформлення проїзних документів з використанням мобільного зв’язку, Інтернету, спеціалізованих автоматів самообслуговування тощо прізвище та ім’я особи, що буде здійснювати поїздку, зазначає особа, яка здійснює оформлення та оплату проїзного документа. При цьому в проїзних документах (крім пільгових та безплатних) на проїзд у регіональних поїздах та квитках на проїзд у поїздах приміського сполучення прізвище та ім’я особи не зазначаються.
При цьому у п. 7.3 Правил № 1196 встановлюється, що пасажири без проїзних документів чи з недійсними проїзними документами, з прізвищем та іменем у проїзному документі, які не відповідають даним документа, що посвідчує особу (за винятком допущених описок не більше трьох знаків), без документів, що посвідчують особу, з ручною поклажею більше встановлених норм та з перевищенням розмірів, установлених для ручної поклажі, у вагон не допускаються.
Як видно з вищенаведеного положення п. 7.3 Правил № 1196 допускають можливість наявності описок в прізвищі або імені особи, але не більше трьох знаків.
З урахуванням цього, зазначений у запитанні квиток хоча й оформлено з опискою (один знак), але в межах вимог, встановлених у п. 7.3 Правил № 1196, а тому жодних підстав для оподаткування витрат відрядженого працівника на проїзд поїздом ми не бачимо.
Олег Коваль
Консалтингова компанія “ЕКСПЕРТ”
Опубліковано:
Інформаційно-правова пошукова система «ЛІГА:ЗАКОН»