В межах цієї консультації звернемо увагу на поточні правила нарахування ПДВ при отриманні послуг від нерезидента, місцем постачання яких згідно із ст. 186 ПКУ є митна територія України.
Для послуг, які постачаються нерезидентами на митній території України, базою оподаткування ПДВ є договірна (контрактна) вартість таких послуг з урахуванням податків та зборів, за винятком податку на додану вартість, що включаються до ціни постачання відповідно до законодавства. Визначена вартість перераховується в національну валюту за валютним (обмінним) курсом Національного банку України на дату виникнення податкових зобов’язань. У разі отримання послуг від нерезидентів без їх оплати, база оподаткування визначається, виходячи із звичайних цін на такі послуги без урахування податку (п. 190.2 ПКУ).
Отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує ПДВ за основною ставкою (п. 208.2 ПКУ).
Розмір основної ставки ПДВ становить 20 % (пп. «а» п. 193.1, п. 194.1 ПКУ).
Якщо отримувач послуг зареєстрований як платник ПДВ, сума нарахованого податку включається до складу податкових зобов’язань декларації за відповідний звітний період (п. 208.3 ПКУ).
Датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ за операціями з постачання послуг нерезидентами, місцем надання яких є митна територія України, є дата списання коштів з банківського рахунку платника ПДВ в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше (п. 187.8 ПКУ).
У разі надання нерезидентом таких послуг податкова накладна складається зареєстрованим на території України платником ПДВ – отримувачем (покупцем) (п. 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом МФУ від 22.09.2014 р. № 957). Така податкова накладна підлягає обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних і є підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту (п. 201.12, п. 208.2 ПКУ).
До податкового кредиту відносяться суми ПДВ, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України (пп. «в» п. 198.1 ПКУ). У випадках подальшої зміни суми компенсації або необхідності виправлення помилки в податковій накладній отримувач послуг складає розрахунок коригування і аналогічним чином реєструє його в Єдиному реєстрі податкових накладних (п. 192.1 ПКУ).
Датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту є дата складення платником ПДВ податкової накладної за такими операціями, за умови її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (п. 198.2 ПКУ).
Таким чином, на сьогодні для платників ПДВ отримання послуг від нерезидента фактично не впливає на суму ПДВ до сплати або до відшкодування за наслідками звітного періоду, оскільки в одному й тому ж періоді відображаються як податкові зобов’язання, так і податковий кредит. Головною умовою цього є своєчасна реєстрація податкової накладної в ЄРПН.
Вищезазначене підтверджується також листом ДФСУ від 17.02.2015 р. № 5292/7/99-99-19-03-02-17.
У податковій декларації з ПДВ послуги, отримані від нерезидента, місце постачання яких визначено на митній території України, відображаються у складі податкових зобов’язань в рядку 7 декларації та у складі податкового кредиту в рядку 12.4 декларації.
Щодо системи електронного адміністрування ПДВ, то формула розрахунку суми для реєстрації податкових накладних згідно з п. 200 1.3 ПКУ містить показник SНаклОтр, який включає загальну суму ПДВ за:
• отриманими платником ПДВ податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;
• податковими накладними, складеними платником ПДВ відповідно до п. 208.2 ПКУ (тобто податковими накладними на послуги від нерезидента) та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;
• розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Єдине, слід зазначити, що КМУ досі не вніс відповідних змін до п. 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою КМУ від 16.10.2014 р. № 569, але в будь-якому разі норми п. 200 1.3 ПКУ мають вищу юридичну силу.
Тобто податкові накладні на послуги від нерезидента мають враховуватись у розрахунку суми в системі електронного адміністрування ПДВ у складі показника SНаклОтр в тому самому порядку, як і податкові накладні від постачальників – платників ПДВ.
Підсумовуючи сказане, можна поставити питання щодо доцільності взагалі оподаткування ПДВ послуг від нерезидента, які фактично зводяться до необхідності складання платниками ПДВ додаткового документа (податкової накладної) та додають зайвого клопоту щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Мабуть, це риторичне запитання до законодавця.
На завершення також зазначимо, що дискримінованими в разі отримання послуг від нерезидента фактично залишаються отримувачі таких послуг, які не зареєстровані платниками ПДВ (п. 180.2, п. 208.4 ПКУ), оскільки вони так само повинні нараховувати податкові зобов’язання, але позбавлені можливості відобразити податковий кредит в такій самій сумі.
Олег Коваль,
Консалтингова компанія «ЕКСПЕРТ»
Опубліковано:
Інформаційно-правова пошукова система «ЛІГА:ЗАКОН»
*******
Усі права на цей матеріал належать Консалтинговій компанії «ЕКСПЕРТ». Будь-яке копіювання, передрук, поширення цілком або частково допускається винятково з письмового дозволу правовласника.