Прокладка телефонного кабелю та комп’ютерної мережі в орендованому приміщенні

Можливі два варіанти відображення зазначених операцій в обліку орендаря.

Варіант перший: прокладення телефонного кабелю та внутрішньої комп'ютерної мережі можна розглядати як створення власних основних засобів орендаря. Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Мінфіну України від 27.04.2000 р. № 92 (далі – П(С)БО 7), і телефонна лінія, і комп'ютерна мережа відповідають визначенню основних засобів (далі – ОЗ)1. Більше того, оскільки зазначені активи здатні виконувати певні самостійні функції, вони мають обліковуватись як окремі об'єкти ОЗ.

(1 Під основними засобами згідно з п. 4 П(С)БО 7 розуміють матеріальні
активи, які підприємство утримує з метою використання у процесі
виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду
іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних
функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких
більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).)

Витрати, понесені орендарем на створення об'єктів ОЗ, спочатку капіталізуватимуться на субрахунку 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів», а після введення окремих об'єктів ОЗ в експлуатацію обліковуватимуться на відповідних субрахунках рахунку 10 «Основні засоби» та амортизуватимуться за одним із методів, зазначених в п. 26 П(С)БО 7. Відповідно до п. 29 П(С)БО 7 амортизація нараховується щомісячно починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому об'єкт ОЗ став придатним для корисного використання.

Якщо після розірвання договору оренди орендар вирішить продати орендодавцю телефонну лінію та комп'ютерну мережу, йому потрібно буде перевести зазначені ОЗ до складу необоротних активів, утримуваних для продажу, згідно з вимогами Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 27 «Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність», затвердженого наказом Мінфіну України від 07.11.2003 р. № 617. Визнані утримуваними для продажу телефонна лінія та комп'ютерна мережа вже не обліковуються у складі необоротних активів. На необоротні активи, утримувані для продажу, амортизація не нараховується (п. 6 П(С)БО) 27).

Дохід від реалізації необоротних активів, утримуваних для продажу, відображається за кредитом субрахунку 712 «Дохід від реалізації інших оборотних активів», а для обліку їх собівартості призначено субрахунок 943 «Собівартість реалізованих виробничих запасів».

Враховуючи, що орендар на дату складання звітності з податку на прибуток володіє інформацією про подальший продаж зазначених активів, вони не можуть бути класифіковані в податковому обліку як основні фонди. Нагадаємо, відповідно до пп. 8.2.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 334/94-ВР (далі – Закон про прибуток) під основними фондами слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 грн. і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Витрати, понесені на створення зазначених активів, орендар має включити до складу валових витрат, що відображаються у декларації з податку на прибуток за звітний податковий період (у випадку, що розглядається, – за 9 місяців). Якщо їх продаж відбудеться після 30.09.2009 р., то обережні платники податку, скоріше за все, відобразять такі витрати в декларації з податку на прибуток за наступний податковий період разом з відповідними доходами. За правилом «першої події», передбаченим норми Закону про прибуток, отримання компенсації від орендодавця збільшить валовий дохід орендаря.

Варіант другий: витрати на прокладення телефонного кабелю та створення внутрішньої комп'ютерної мережі орендар може розглядати як витрати на поліпшення орендованого ОЗ.

Згідно з п. 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 14 «Оренда», затвердженого наказом Мінфіну України від 28.07.2000 р. № 181, витрати орендаря на поліпшення об'єкта операційної оренди (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що приводять до збільшення майбутніх економічних вигод, які первісно очікувалися від його використання, відображаються орендарем як капітальні інвестиції у створення (будівництво) інших необоротних матеріальних активів. Тому спочатку зазначені витрати капіталізуватимуться на субрахунку 153 «Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів», а при введенні телефонної лінії та комп'ютерної мережі в експлуатацію – сформують первісну вартість відповідних об'єктів, яка відображається на субрахунку 117 «Інші необоротні матеріальні активи». Пунктом 27 П(С)БО 7 встановлено, що амортизація інших необоротних матеріальних активів нараховується за двома методами: прямолінійним або виробничим.

Переведення зазначених активів до складу необоротних активів, утримуваних для продажу, та їх продаж обліковуються в порядку, розглянутому вище.

У податковому обліку витрати орендаря на поліпшення орендованого приміщення в сумі, що не перевищує 10 % сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду, відповідно до пп. 8.7.1 Закону про прибуток відносяться до валових витрат. А сума витрат, яка перевищує зазначений ліміт, у випадку, що розглядається, мала б збільшити балансову вартість основних фондів групи 1.

Проте, як згадувалося вище, зазначені активи не можуть сформувати балансову вартість основних фондів у податковому обліку. Відповідно, доходи і витрати за такою операцією орендар має визнавати у загальному порядку, але з урахуванням того, що сума витрат у межах ліміту вже могла бути відображена у складі валових витрат.

Податкові зобов'язання і податковий кредит з податку на додану вартість в обох варіантах виникають у загальному порядку.
 
Олександр Киришун,
Консалтингова компанія «ЕКСПЕРТ»

Опубліковано 16.11.2009р.:
Інформаційно-правова пошукова система «ЛІГА:ЗАКОН»

*******

Усі права на цей матеріал належать Консалтинговій компанії «ЕКСПЕРТ». Будь-яке копіювання, передрук, поширення цілком або частково допускається винятково з письмового дозволу правовласника.