Судячи із запитання, у нерезидента та резидента виник спір щодо правомірності утримання резидентом податку на репатріацію з доходів нерезидента у вигляді роялті.
З урахуванням цього насамперед зазначимо, що доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними ст. 160 ПКУ.
Резидент, що здійснює на користь нерезидента виплату доходу з джерелом його походження з України, зобов'язаний утримувати податок з таких доходів, зазначених у п. 160.1 ПКУ, за ставкою в розмірі 15% їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності (п. 160.2 ПКУ).
Тобто, якщо з країною нерезидента не укладено міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування, то виплата доходу підлягатиме оподаткуванню в Україні за правилами, встановленими ПКУ.
Якщо міжнародний договір укладений, то для застосування його норм нерезиденту потрібно надати резиденту України довідку (або її нотаріально засвідчену копію), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі – довідка), а також інші документи, якщо це передбачено міжнародним договором України (п. 103.4 ПКУ).
Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.
Юридична особа – резидент, яка виплачує доходи нерезидентові у звітному (податковому) році, у разі подання нерезидентом довідки з інформацією за попередній звітний податковий період (рік) може застосувати правила міжнародного договору України, зокрема, щодо звільнення (зменшення) від оподаткування, у звітному (податковому) році з отриманням довідки після закінчення звітного (податкового) року (п. 103.8 ПКУ).
У разі неподання нерезидентом довідки, його доходи із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України (п. 103.10 ПКУ).
Згідно з п. 103.11 ПКУ у разі якщо нерезидент вважає, що з його доходів було утримано суму податку, яка перевищує суму, належну до сплати відповідно до правил міжнародного договору України, розгляд питання про відшкодування різниці здійснюється на підставі подання до органу державної податкової служби за місцезнаходженням (місцем проживання) особи, яка виплатила доходи нерезидентові та утримала з них податок, заяви про повернення суми податку на доходи із джерелом їх походження з України. Необхідні документи подаються нерезидентом або посадовою (уповноваженою) особою, яка повинна підтвердити свої повноваження відповідно до законодавства України (наприклад, довіреністю).
Орган державної податкової служби перевіряє відповідність даних, зазначених у заяві та підтвердних документах, фактичним даним та відповідному міжнародному договору України, а також факт перерахування до бюджету відповідних сум податку особою, яка виплатила доходи нерезидентові.
У разі підтвердження факту зайвого утримання сум податку, орган державної податкової служби приймає рішення про повернення відповідної суми нерезидентові, копії якого надаються особі, яка під час виплати доходів нерезидентові утримала податок, та нерезидентові (уповноваженій особі).
Висновок про повернення сум надміру сплаченого податку надсилається до відповідного органу Державного казначейства України, який перераховує кошти у розмірі, визначеному у висновку, на рахунок особи, яка надміру утримала податок з доходів нерезидента.
Особа-резидент, яка здійснила виплату доходу нерезидентові, повертає йому різницю між сумою податку, яка була утримана, та сумою, належною до сплати відповідно до міжнародного договору України, після отримання копії рішення органу державної податкової служби про повернення суми надміру сплачених грошових зобов'язань або після зарахування коштів від відповідного органу Державного казначейства України.
У разі відмови у поверненні суми податку, орган державної податкової служби зобов'язаний надати нерезидентові (уповноваженій особі) обґрунтовану відповідь.
На нашу думку, зазначена відповідь податкового органу має ознаки рішення. Якщо нерезидент не погоджується з висновками такого рішення, то відповідно до ст. 56 ПКУ воно може бути оскаржено, зокрема, в адміністративному чи судовому порядку.
Олег Коваль,
Консалтингова компанія «ЕКСПЕРТ»
Опубліковано:
Інформаційно-правова пошукова система «ЛІГА:ЗАКОН»
*******
Усі права на цей матеріал належать Консалтинговій компанії «ЕКСПЕРТ». Будь-яке копіювання, передрук, поширення цілком або частково допускається винятково з письмового дозволу правовласника.