Відповідаючи на це запитання, звернемося до Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом ДПА України від 29.10.99 р. № 599 (далі – Порядок № 599). А саме, до пункту 8 Порядку № 599, яким передбачено, що для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення здійснених господарських і фінансових операцій платник єдиного податку веде Книгу обліку доходів і витрат за формою згідно з додатком 10 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом ГДПІ України від 21.04.93 р. № 12 (далі – Інструкція).
Що стосується самої форми, то нас більше цікавлять особливості заповнення графи 3 «Витрати на виробництво продукції», оскільки заповнення цієї графи безпосередньо пов'язане із нашим питанням. Щоб розібратися в порядку заповнення загадкової графи 3, необхідно знову ж таки звернутися до згаданої Інструкції, оскільки саме її норми регулюють питання, яке нас цікавить. Особливу увагу слід звернути на пункт 13 Інструкції та її додаток 7 «Про склад валових витрат виробництва (обігу), що виключаються з валового доходу платників податку – фізичних осіб», адже саме ці норми регулюють правила визнання і відображення витрат у графі 3 Книги обліку доходів і витрат.
Відповідно до пункту 13 Інструкції загальним оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом (виручкою у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Ключовим моментом тут є сам підхід: співвідношення доходу з «прямими витратами».
Цей підхід чітко прослідковується також у додатку 7 до Інструкції:
«До податкової декларації за звітний податковий період, включаються тільки прямі валові витрати і суми амортизаційних відрахувань, що відповідають фактичній сумі отриманого в цьому періоді валового доходу в будь-якій формі від визначеного виду діяльності та підтверджені документально.
Будь-які суми витрат фізичної особи – суб'єкта підприємницької діяльності до моменту одержання доходу від результату такої діяльності є його власним ризиком відповідно до статті 1 Закону України «Про підприємництво». Тобто, виключно факт одержання доходу може бути підставою для включення до валових витрат звітного періоду не всіх підряд видатків, а тільки тієї їх частини, яка прямо цьому доходу відповідає».
Таким чином, суб'єкт підприємницької діяльності – платник єдиного податку (до речі, як і СПД на загальній системі оподаткування) фактично не має альтернативи: в графі 3 Книги обліку доходів і витрат він може відобразити лише ті витрати, які безпосередньо пов'язані з отриманням відповідних доходів, так би мовити «безпосередні прямі витрати». А це означає, що за відсутності доходу в звітному періоді відображення збитків у Книзі обліку доходів і витрат неможливе.
Послідовною щодо розглядуваного питання виявилась і ДПА України. Час від часу розглядаючи цю тему, ДПА України висловлює думку, яка є тотожною розглянутим вище нормам Інструкції. Підтвердженням цього є останні листи від 26.10.2004 р. № 20714/7/17-3117 та від 04.11.2004 р. № 21434/7/17-3117.
З іншого боку, що дає платнику єдиного податку відображення такого збитку? Адже незалежно від результату його діяльності розмір податкових зобов'язань з єдиного податку не змінюватиметься. Крім того, не відображені витрати не тільки не будуть втрачені, але й можуть зменшити базу оподаткування податку з доходів фізичних осіб та внесків до Пенсійного фонду у випадку, якщо їх співвіднесення з доходами відбудеться на загальній системі оподаткування.
Олександр Киришун,
Консалтингова компанія «ЕКСПЕРТ»
Опубліковано 23.09.2008р.:
Інформаційно-правова пошукова система «ЛІГА:ЗАКОН»
*******
Усі права на цей матеріал належать Консалтинговій компанії «ЕКСПЕРТ». Будь-яке копіювання, передрук, поширення цілком або частково допускається винятково з письмового дозволу правовласника.