20.03.2018 р. ДПС «ДІНАЙ»

Строки давності щодо застосування штрафів за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних

Чи поширюється 30-денне обмеження на проведення камеральних перевірок щодо питання несвоєчасної реєстрації податкових накладних? Які є обмеження щодо строків застосування штрафів за порушення строків реєстрації або відсутності реєстрації податкових накладних?

 

Насамперед зазначимо, що строки реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) протягом періоду дії норм Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. N 2755-VI (далі – ПКУ) законодавчо змінювались. Відповідно з метою встановлення наявності порушення строків реєстрації необхідно аналізувати норми ПКУ, чинні на дату складання податкової накладної.

За порушення строків реєстрації або відсутність реєстрації нормами ст. 1201 ПКУ передбачено застосування штрафних санкцій.

Такі санкції органи ДФС застосовують після проведення перевірок платників податків, в тому числі, камеральних.

Нагадаємо, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. Предметом камеральної перевірки може бути, в тому числі, своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (пп. 75.1.1 ПКУ).

При цьому у п. 76.3 ПКУ зазначено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, – за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ.

Як можна побачити з цієї норми, 30-денний строк проведення камеральної перевірки стосується лише поданих податкових декларацій або уточнюючих розрахунків.

Відповідно до п. 46.1 ПКУ, податкова декларація, розрахунок, звіт – документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкові накладні та розрахунки коригування до них не підпадають під визначення податкової декларації, а тому органи ДФС можуть здійснювати камеральні перевірки щодо їх своєчасної реєстрації в ЄРПН протягом строків давності, встановлених у ст. 102 ПКУ.

Положення ст. 102 ПКУ не встановлюють спеціальних строків давності щодо перевірок своєчасності реєстрації податкових накладних. На нашу думку, слід виходити зі строків, встановлених у п. 102.1 ПКУ, відповідно до якого:

"Контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. …

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку".

На завершення консультації звернемо увагу, що відповідно до п. 35 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, норми п. 1201.1 ПКУ не застосовуються при порушенні термінів реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН, складених до 01.10.2015 року.

Вищезгадана перехідна норма обмежує за строками лише штрафи за п. 1201.1 ПКУ і ніяк не обмежує застосування штрафу за відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної згідно з п. 1201.2 ПКУ.

Також окремої уваги заслуговує питання застосування санкцій за порушення строків реєстрації податкових накладних, складених у 4-му кварталі 2015 року.

А саме, у 2015 році стаття 1201 ПКУ містила п. 1201.3, в якому передбачалось, що порядок застосування штрафних санкцій, передбачених цією статтею, мав бути затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Такий порядок до кінця 2015 року так і не був затверджений, а з 2016 року пункт 1201.3 було виключено з ПКУ.

У зв'язку з відсутністю затвердженого порядку існували підстави для тверджень про неможливість застосування штрафів за період з жовтня по грудень 2015 року.

Водночас, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного суду вже висловив позицію з цього питання, яка полягає в тому, що прийняття чи не прийняття порядку застосування штрафних санкцій (штрафу), передбачених ст. 1201 ПКУ за порушення 15-денного терміну реєстрації податкових накладних, не може впливати на дію вказаної норми ПКУ або скасовувати її дію. Відсутність порядку застосування штрафних санкцій не звільняє позивача від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну реєстрацією податкових накладених та не свідчить про відсутність у податкового органу повноважень щодо застосування штрафних санкцій за вказане порушення (постанова від 07.02.2018 р. N К/9901/3714/17, N 826/13930/16).

Підсумовуючи вищевикладене можна зробити висновок, що за порушення строків реєстрації податкових накладних органи ДФС можуть накладати штрафи згідно з п. 1201.1 ПКУ щодо тих податкових накладних, які складені з 01.10.2015 року, а строки давності для проведення камеральних та документальних перевірок з метою накладення такого штрафу мають застосовуватись загальні (1095 днів), встановлені в п. 102.1 ПКУ.


Олег Коваль,
Консалтингова компанія «ЕКСПЕРТ»


Опубліковано:
Довідково-правова система «ДІНАЙ»


*******

Усі права на цей матеріал належать Консалтинговій компанії «ЕКСПЕРТ». Будь-яке копіювання, передрук, поширення цілком або частково допускається винятково з письмового дозволу правовласника.