Положення Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. N 2755-VI (далі – ПКУ) в різних випадках використовують різну термінологію для визначення бази оподаткування ПДВ.
В деяких випадках, наприклад, в абз. 2 п. 188.1 ПКУ, чітко зазначено, що база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку.
Разом з тим, у п. 189.9 ПКУ, про який йде мова у запитанні, такої чіткості немає, що і зумовлює необхідність пошуку рішення щодо цього питання.
Нагадаємо, що в п. 189.9 ПКУ передбачено, що у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.
ДФСУ у листах від 16.05.2016 р. N 8255/5/99-99-15-03-02-16 та від 26.04.2016 р. N 9396/6/99-99-15-03-02-15 зробила такий висновок:
“Отже, платник податку, який за самостійним рішенням ліквідує основні виробничі або невиробничі засоби, повинен нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ за операцією з ліквідації таких необоротних активів, виходячи з їх ринкової ціни, визначеної на момент такої ліквідації, за правилами, встановленими пп. 14.1.219 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, але не нижче їх балансової вартості. У разі якщо при ліквідації основних фондів обов’язковим є проведення оцінки, податкові зобов’язання з ПДВ нараховуються з вартості об’єкта оцінки, але не нижче їх балансової вартості”.
Як можна побачити, питання щодо застосування розміру балансової вартості в цих листах не розкрито.
Вважаємо, що в даному питанні слід виходити з такого.
Раніше в пп. 14.1.9 ПКУ передбачалось, що балансова вартість основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів – це сума залишкової вартості таких засобів та активів, яка визначається як різниця між первісною вартістю з урахуванням переоцінки і сумою накопиченої амортизації. Зазначений термін використовувався до 2015 року.
Нормами Закону України від 28.12.2014 р. N 71-VIII цей підпункт викладено в новій редакції, який містить вже інше визначення – залишкової вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів для цілей розділу III ПКУ.
Також і положення розділу ІІІ ПКУ тепер використовують визначення залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів, яка розраховується за правилами пп. 14.1.9 ПКУ як різниця між первісною вартістю і сумою розрахованої амортизації відповідно до положень розділу III ПКУ.
Тобто з 2015 року норми ПКУ не містять визначення терміну “балансова вартість”. В такому разі слід орієнтуватись на значення цього терміну, яке він має в інших законодавчих чи нормативно-правових актах.
Визначення терміну балансової вартості, яке може бути застосованим, міститься в п. 4 П(С)БО 32 “Інвестиційна нерухомість”, затвердженого наказом МФУ від 02.07.2007 р. N 779, відповідно до якого:
“Терміни, що використовуються в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають таке значення: … балансова вартість активу – це вартість активу, за якою він включається до підсумку балансу”.
Баланс (Звіт про фінансовий стан) є формою фінансової звітності підприємства (частини 2 та 3 ст. 11 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. N 996-XIV).
Відповідно до п. 2.9 розділу II Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджених наказом МФУ від 28.03.2013 р. N 433, до підсумку балансу включається залишкова вартість основних засобів, яка визначається як різниця між первісною (переоціненою) вартістю основних засобів і сумою їх зносу на дату балансу.
Тобто, балансовою вартістю основного засобу (вартістю, що включається до підсумку балансу) для цілей визначення бази оподаткування ПДВ відповідно до п. 189.9 ПКУ є його залишкова вартість, яка розраховується за правилами бухгалтерського обліку, а не за правилами розділу ІІІ ПКУ.
Таким чином, положення п. 189.9 ПКУ слід розуміти як такі, що у разі якщо основні засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника ПДВ, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації, що розраховується за правилами бухгалтерського обліку і включається до підсумку балансу.
Олег Коваль,
Консалтингова компанія «ЕКСПЕРТ»
Опубліковано:
Довідково-правова система «ДІНАЙ»
*******
Усі права на цей матеріал належать Консалтинговій компанії «ЕКСПЕРТ». Будь-яке копіювання, передрук, поширення цілком або частково допускається винятково з письмового дозволу правовласника.